Європейська комісія розпочала створення нового розвідувального органу під керівництвом президентки Урсули фон дер Ляєн, намагаючись покращити використання інформації, зібраної національними шпигунськими агентствами.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у матеріалі Financial Times.

Підрозділ, який буде сформований в рамках генерального секретаріату Комісії, планує наймати співробітників з усього розвідувального співтовариства ЄС і збирати розвідувальну інформацію для спільних цілей, розповіли чотири людини, поінформовані про плани.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну і попередження президента США Дональда Трампа про скорочення американської підтримки Європи у сфері безпеки змусили ЄС переосмислити свої власні можливості у сфері безпеки і розпочати найбільше переозброєння з часів холодної війни.

Один із співрозмовників сказав: "Шпигунські служби країн-членів ЄС знають багато. Комісія знає багато. Нам потрібен кращий спосіб об'єднати все це разом, щоб бути ефективними і корисними для партнерів. В розвідці потрібно щось давати, щоб щось отримати".

Проти цього кроку виступають високопосадовці дипломатичної служби ЄС, яка здійснює нагляд за Розвідувально-ситуаційним центром Євросоюзу (Intcen), які побоюються, що він дублюватиме роль підрозділу і загрожуватиме його майбутньому, додали співрозмовники.

План не був офіційно доведений до відома всіх 27 країн-членів ЄС, але орган має на меті залучити до роботи в ньому офіцерів, відряджених з національних розвідувальних служб.

Представник Єврокомісії повідомив FT, що вона "вивчає, як посилити свої можливості в галузі безпеки і розвідки. В рамках цього підходу розглядається можливість створення спеціального підрозділу в рамках [генерального секретаріату]".

"Концепція розробляється, і обговорення триває. Конкретні часові рамки не встановлені", - зазначили співрозмовники, додавши, що вона "спиратиметься на наявний досвід Комісії і ... тісно співпрацюватиме з відповідними службами Європейської служби зовнішніх дій".

Обмін розвідданими вже давно є делікатною темою для країн-членів ЄС. Такі великі держави, як Франція, що володіють широкими шпигунськими можливостями, з обережністю ставилися до обміну чутливою інформацією з партнерами.

Проросійські уряди у таких країнах, як Угорщина, ще більше ускладнили співпрацю. Очікується, що столиці ЄС чинитимуть опір крокам Комісії зі створення нових розвідувальних повноважень для Брюсселя, сказали двоє співрозмовників.

Але вони додали, що вже давно існують занепокоєння щодо ефективності Intcen, особливо в той час, коли Європа реагує на гібридну війну Росії.

"Комісія не збирається відправляти агентів на місця", - сказав другий співрозмовник.

Ідея нового підрозділу з'явилася після того, як фон дер Ляєн вирішила створити спеціальний "коледж безпеки" для своїх уповноважених, щоб вони могли отримувати інформацію з питань безпеки і розвідки.

Обмін розвідданими в ЄС розпочався після терористичних атак на США 11 вересня 2001 року, які спонукали шпигунські служби Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Іспанії, Швеції та Великої Британії почати об'єднувати засекречені оцінки стану справ у сфері безпеки. Згодом цей процес став більш інституціоналізованим, поширився на інші країни-члени ЄС, а в 2011 році був переданий у підпорядкування дипломатичної служби ЄС.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив свої британській візаві Іветт Купер, що країни повинні посилити стратегічну комунікацію для стабілізації відносин на тлі зростання глобальної напруженості.

Минулого тижня новостворена Рада національної безпеки Німеччини провела перше засідання під головуванням канцлера Фрідріха Мерца.