Стартапи від американської Силіконової долини до Європи змагаються за створення дешевих і надійних систем протидії ворожим дронам, які з'являються над аеропортами і морськими шляхами далеко від фронту в Україні.

Підходи різняться - від кінетичного перехоплення і сіток до РЕБ, лазерів і мікрохвиль - бо загроза багатовимірна, а рішення мають забезпечувати швидкий захист і бути не дорожчими за ціль, повідомляє The Wall Street Journal.

Генсек НАТО Марк Рютте оголосив нову ініціативу для союзників з виявлення і нейтралізації дронів. Армії і компанії по всьому альянсу надолужують досвід України, де війна змусила пришвидшити розробку багатошарового захисту з поєднанням сенсорів, РЕБ, перехоплювачів і мобільних груп ППО.

"Перехоплення дуже складне", - каже співгендиректор Quantum Systems Свен Крук.

За його словами, створити автономні перехоплювачі достатньо точні, щоб вражати швидкі цілі, і водночас достатньо дешеві для масового виробництва - завдання, яке ніхто ще не опанував повністю.

У Європі Бундесвер обрав мюнхенську Tytan Technologies для розробки контрдронової системи - її напівавтономний перехоплювач дозволяє одному оператору наводити кілька апаратів одразу на вісім цілей. Шведська Nordic Air Defence тестує маневрові перехоплювачі Kreuger 100, що запускаються з ручних тубусів або лотків і коштують близько $5 000 за штуку.

У США компанія Mara демонструє компактні "дешеві" Spike для захисту об'єктів і техніки в русі, бере участь у випробуваннях армії за програмою Project Flytrap і співпрацює з українськими підрозділами.

Австралійська Electro Optic Systems виводить на ринок високоточні лазери для "засліплення" або пропалювання БпЛА, заявляючи про здатність вражати до 20 цілей за хвилину на коротких дистанціях, тоді як мікрохвильові системи розглядаються як перспективні проти роїв.

Україна стала еталоном контрдронової оборони: за словами активіста Сергія Стерненка, для ЗСУ закуплено майже 3 500 перехоплювачів Wild Hornets із заявленою результативністю близько 70% і ціною приблизно $2 200 - на порядок нижче за ракету ППО.

Паралельно ефективно працюють зенітні батареї на кшталт "Гепарда", але їхній радіус обмежений, а амугніція дорога, тому вирішальним є рівень C4 - командування, управління, обчислення і комунікації - що швидко зводить виявлення з вибором оптимальної відповіді.

Деякі сценарії вимагають "не руйнувати" ціль. Німецька Argus Interception випробовує A1-Falke - дрон, що ловить порушників у сітку і повертає їх цілими, що підходить для міських умов або чутливих об'єктів.

Досвід України вже масштабують союзники: армія США тестує системи у Європі в межах Flytrap, Польща посилила оборону після вторгнень російських дронів, а Британія планує разом з Україною виробляти перехоплювач Octopus у себе - щоб і постачати Києву, і вчитися на його досвіді. Експерти погоджуються: універсального рішення немає - працює лише багатошаровий підхід, зшитий під конкретну загрозу і місце застосування.