Атаки українських безпілотників, які відновилися в серпні, зачепили не менше семи великих російських нафто­переробних заводів (НПЗ) і можуть завдати непоправного удару по нафто­переробній галузі країни.

Про це пише The Moscow Times.

З початку місяця через удари БПЛА повністю зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський та Волгоградський НПЗ, половину потужностей зупинив Рязанський завод "Роснефти", що постачає паливо Москві та області. Також атакам піддалися Славянський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.

Старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко зазначає, що ці заводи можуть бути виведені з ладу надовго або навіть назавжди.

Торік аналогічні атаки українських дронів вже знизили нафто­переробку в Росії до 12-річного мінімуму - 267 млн тонн, але тоді удари були локальними, зазвичай по одному заводу. Зараз кампанія спрямована на всі ключові регіони споживання та переробки, що може призвести до безпрецедентних наслідків для ринку палива.

Під удари потрапили найбільші заводи країни: Волгоградський ("Лукойл", 14,8 млн тонн на рік) і Рязанський ("Роснефть", 13,8 млн тонн на рік). За дві тижні виведено з ладу понад 10% потужностей, оцінює аналітик "Фінама" Сергій Кауфман.

Щоб покрити дефіцит, уряд РФ ввів заборону на експорт бензину, що додало близько 150 тисяч тонн палива на АЗС. Проте навіть із забороною внутрішній попит повністю не задовольняється.

У Криму повернули радянську практику продажу палива за талонами, а на Забайкаллі, Курилах і Примор'ї виникли багатогодинні черги. Ціни на бензин з початку року зросли на 40-50%, а у серпні б'ють рекорди: Аі-92 коштує 72,6 тис. руб. за тонну, Аі-95 - 82,2 тис. руб.

Проблеми на заводах також пов'язані із санкціями, які заважають ремонту, визнав у липні глава Мін­енерго Сергій Цивілев. Більшість великих НПЗ будувалися за участю європейських та американських компаній, обладнання яких потрапило під санкції після вторгнення в Україну у 2022 році.

Навіть з державною політикою імпортозаміщення російські заводи не змогли повністю перейти на вітчизняне обладнання: на 2024 рік лише 45% насосного обладнання, 40% компресорів і 30% реакторів та коксових камер були вітчизняними, відзначає Сергій Кондратьєв, заступник керівника економічного департаменту Інституту енергетики та фінансів.