Для затятих противників комунізму в Чехії це означає кінець довгого шляху: більш ніж через тридцять років після демократичної "Оксамитової революції" у листопаді 1989 року вони зажадали прирівняти комуністів до націонал-соціалістів та представників подібних авторитарних ідеологій і заборонити їхню діяльність.

Це стало можливим лише зараз: у другій половині липня президент Петр Павел підписав поправку до Кримінального кодексу, яка однозначно прирівнює націонал-соціалізм до комунізму. Новий закон набуде чинності 1 січня 2026 року.

Поправку ініціював громадський рух "Листопад ще не закінчився". Його очолює колишній лідер студентів часів Оксамитової революції, а згодом сенатор Мартін Мейстрик. До ініціативи також приєдналися історики з Інституту дослідження тоталітарних режимів (USTR). Навесні цього року група депутатів та політиків проєвропейської правлячої коаліції прем'єр-міністра Петра Фіали представили поправку в обох палатах парламенту Чехії.

"Той, хто створює, підтримує або пропагує націонал-соціалістичний, комуністичний або інший рух, який, як доведено, спрямований на придушення прав і свобод людини, або пропагує расову, етнічну, національну, релігійну чи класову ворожнечу, або ворожнечу щодо іншої групи осіб, карається позбавленням волі на строк від одного до п'яти років" - так тепер виглядає формулювання 403 параграфу Кримінального кодексу.

Захист демократичної правової держави

"Метою законопроєкту було усунути очевидно несправедливу різницю між двома злочинними тоталітарними ідеологіями 20-го століття", - пояснив Каміл Недведицький, перший заступник директора Інституту дослідження тоталітарних режимів після ухвалення парламентом поправки у травні. "Обидва - націонал-соціалізм і комунізм, як доведено, спрямовані на придушення основних прав і свобод, а тому логічно й справедливо, що чеське кримінальне право чітко це відображає", - продовжив Недведицький, - Йдеться не про ідеологію, а про захист демократичної правової держави".

Парадоксально, але Чехія з населенням десять мільйонів, сьогодні одна з небагатьох країн Євросоюзу, де компартія - успішно розвивається вже понад три десятиліття. До останніх парламентських виборів майже чотири роки тому, політсила не лише мала представників у парламенті, а й декілька її членів кілька разів обіймали посаду віцепрезидента у парламенті.

Бабіш: "Для мене вони не комуністи"

Комуністична партія Чехії та Моравії (КПЧМ) - партія-наступниця марксистсько-ленінської Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ), яка до 1989 року по-диктаторському керувала в Чехії. Вона досі налічує кілька десятків тисяч членів і стала головною політсилою у об'єднанні "Stačilo!" ("Досить!"), що за результатами виборів 2024 року пройшла до Європарламенту. Переважна кількість соцопитувань свідчать, що цей рух, ймовірно, подолає п'ятивідсотковий бар'єр і на парламентських виборах у Чехії в жовтні 2025 року.

І можливо, це лише початок. Фаворит наступних парламентських виборів у Чехії, лідер популістського руху ANO, Андрей Бабіш не виключає можливості сформувати новий уряд у коаліції із блоком "Stačilo!". "Для мене вони не комуністи", - пояснив Бабіш в інтерв'ю чеському новинному порталу tn.cz. Основним кандидатом від коаліції є голова компартії та депутатка Європарламенту Катержина Конечна.

Комуністи кажуть про спробу "придушити голос опозиції"

Фактично, новий закон може призвести до заборони самої компартії, як це сталося з Робітничою партією Чехії, яку розпустили у 2010 році після того, як було доведено її націонал-соціалістичну ідеологію.

Лідерка КПЧМ, Катержина Конечна, наголосила в розмові з DW, що нинішня поправка до закону, який вже було застосовано тоді, є, на її переконання, політичною атакою урядової коаліції на її партію.

"Йдеться про систематичну спробу антисоціального, корумпованого уряду Петра Фіали змусити замовкнути своїх найгучніших критиків. Цьому точно немає місця в демократичному суспільстві", - сказала Конечна. Також "цікавим" вона назвала те, що закон підписав Петр Павел, "який сам був членом Комуністичної партії Чехословаччини, до того ж видатним".

Президент Павел у минулому був членом компартії

Справді, чеський президент, кадровий військовослужбовець, до кінця влади комуністів у 1989 році був членом тогочасної правлячої партії. "Це було рішення, яким, озираючись назад і з тими знаннями, які я маю сьогодні, я точно не пишаюся", - коментував Павел цей факт своєї біографії понад два роки тому перед президентськими виборами.

"Я вважаю, що останні тридцять років, які я присвятив розбудові безпечнішої Чехії, є символічним вибаченням перед суспільством", - так казав він п'ять років тому в інтерв'ю Denik Blesk. Павел обіймав посаду начальника Генерального штабу Збройних сил Чеської Республіки з 2012 по 2015 рік, а з 2015 року понад три роки був головою Військового комітету НАТО.

Голова КПЧМ Катержина Конечна також заявила, що уряд повинен займатися реальними проблемами чеських громадян, "такими як високі ціни на енергію або недоступність житла". Замість цього він витрачає час на ухвалення закону, мета якого - змусити критиків замовкнути. "Але ми не дозволимо себе залякати, навіть якщо вони будуть погрожувати нам сто разів і садити нас у в'язницю!" - заявила Конечна.

Тим часом проти ймовірної заборони компартії у Чехії висловилися і в Москві - голова Держдуми РФ В'ячеслав Володін вбачає в такому кроці загрозу для РФ: "Це робиться абсолютно очевидно для того, щоб поставити під сумнів, перекреслити, а потім ще й звинуватити нашу країну, прирівнявши комуністичну партію, державу, лад того часу до фашистської ідеології", - цитувало Володіна російське державне агентство ТАСС 25 липня 2025 року.

Для політика з партії президента Володимира Путіна "Єдина Росія" комуністична диктатура, яка панувала в Чехії з 1945 до 1989 року лише завдяки підтримці Радянського Союзу, очевидно, є тотожною сучасній російській державі.