Угода між Євросоюзом і США, яка передбачає придбання енергоносіїв на суму $750 млрд, передбачає збільшення закупівель скрапленого природного газу (СПГ), нафти, ядерного палива, а також передових технологій та інвестицій протягом наступних трьох років до кінця 2028 року.

Як пояснює Єврокомісія, "за очікуваного обсягу закупівель близько $750 млрд (близько 700 млрд євро) за весь цей період угода сприятиме реалізації нашого плану і дорожньої карти REPowerEU щодо повного заміщення загального імпорту російських енергоносіїв".

У 2025 році США забезпечили 55% поставок СПГ до ЄС, також Вашингтон є найбільшим постачальником нафти (17% імпорту у 2024 році) до ЄС і ключовим постачальником ядерного палива та паливних послуг: обсяг експорту США до ЄС у 2024 році становив близько 700 млн євро.

Потужність регазифікаційних терміналів у ЄС дає змогу імпортувати 250 млрд куб. м газу на рік, що вдвічі вище за поточний імпорт.

ЄК зазначає, що готова організувати збір даних про попит з боку суб'єктів ЄС і зіставити їх з конкурентоспроможними поставками СПГ зі США на період із 2025 до 2050 року в межах ініціативи, організованої 2023 року з агрегації попиту та скоординованих закупівель газу на європейському рівні.

"Хоча Комісія сприяє контактам між відповідними покупцями і продавцями в ЄС, комерційні рішення, природно, приймаються компаніями. Водночас США мають підтримувати ці закупівлі, забезпечувати необмежений доступ і достатні виробничі та експортні потужності", - йдеться в заяві.

ЄК роз'яснила, звідки взялася цифра закупівель енергоносіїв зі США в $250 млрд на рік: поточні обсяги імпорту американського СПГ, нафти, ядерного палива і паливних послуг до ЄС уже становлять близько $90-100 млрд на рік. "Паралельно ми продовжуємо диверсифікувати джерела енергії та інвестуємо в перехід до чистої енергетики у майбутньому", - зазначає ЄК.

ЄС у 2024 році імпортував із Росії викопне паливо приблизно на 22 млрд євро і ядерні матеріали приблизно на 0,7 млрд євро. І додаткові поставки зі США передбачаються "зокрема у рамках відмови від російського викопного палива".

Також до суми $250 млрд включено "ключові інвестиції США в енергетичні технології, послуги та експорт у ЄС, особливо в ядерному секторі для звичайних і малих модульних реакторів (ММР), де в нас уже є чіткі ознаки участі американських компаній".

"Попри те, що було розроблено надійні прогнози, остаточні обсяги та розподіл між нафтою, СПГ і ядерним паливом, а також паливними послугами залежатимуть від різних чинників, включно з цінами на сировинні товари, обмінними курсами та рішеннями про реалізацію проєктів. Вони визначатимуться комерційними угодами", - наголошує відомство.

ЄС, як і раніше, цілком відданий досягненню кліматичної нейтральності до 2050 року - основної мети Європейської зеленої угоди. Європейська комісія щойно запропонувала оновлений Закон про клімат з амбітною метою скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року.

ЄК навела дані, згідно з якими 2025 року до червня імпортувала 66,1 млрд кубометрів у вигляді СПГ, 56% припало на США (37 млрд куб. м), 15% на Росію (10 млрд куб. м), 9% забезпечив Катар (5,9 млрд куб. м), 6% Нігерія (3,8 млрд куб. м), 5% Алжир (3,4 млрд куб. м), Ангола 3% (1,7 млрд куб. м), Норвегія 2% (1,4 млрд куб. м).

Раніше ЗМІ та аналітики засумнівалися в здійсненності угоди із закупівлі Євросоюзом енергоносіїв у США на суму $750 млрд. Окрім різниці оцінок у цифрах торгівлі, експерти зазначили, що втіленню планів у життя перешкоджають також технічні труднощі: європейські нафтопереробні заводи не здатні впоратися з таким обсягом ресурсів.

У неділю фон дер Ляєн і Трамп оголосили про укладення угоди за ставкою мита в 15% на товари, що експортуються в США з ЄС. Водночас цією угодою передбачено як "нульові мита" на низку товарів, так і закупівлю енергоносіїв зі США на суму $750 млрд і озброєнь на суму $600 млрд.