Чехія не може гарантувати продовження військової допомоги Україні після парламентських виборів, які відбудуться в жовтні цього року, заявив ВВС президент країни Петр Павел.

Чеський президент не виключив, що вибори призведуть до зміни уряду, і дав зрозуміти, що пріоритети можливої нової влади поки що важко оцінити.

"Зараз усі мої зусилля зосереджені на збереженні єдиного підходу до питань безпеки та оборони, включно з нашою політикою щодо України. Оскільки я вважаю, що підтримка України - це невід'ємна частина нашої власної безпеки", - заявив Павел.

Чехія під керівництвом Павела лишалася одним із найвідданіших союзників України.

Її найпомітніша ініціатива - програма поставок Збройним силам України артилерійських снарядів.

Прага збирає гроші у своїх союзників в НАТО, а потім, через свої зв'язки в країнах, які не бажають підтримувати Україну відкрито, купує в них артилерійські снаряди і постачає в Україну.

Раніше Павел обіцяв, що ця ініціатива "жодним чином не опиниться під загрозою".

В інтерв'ю ВВС президент Чехії заявив: "Я обговорюю ці питання з усіма лідерами парламентських партій, які в тій чи іншій формі увійдуть до складу наступного уряду".

"Я обговорив з ними необхідність збереження тих самих принципів у сфері безпеки і зовнішньої політики навіть після виборів. Однак, звісно, зараз я не можу дати гарантій - багато чого залежатиме від їхніх підсумків", - сказав президент Чехії в інтерв'ю ВВС.

"Снарядна ініціатива"

За словами Петра Павела, у 2024-му Чехія змогла поставити Україні близько 1,5 млн одиниць великокаліберних боєприпасів, а цьогоріч обсяг постачань становитиме 1,8 млн, з яких близько 800 тис. - калібру 155-мм.

"Два роки тому вони [українці] були в такому невигідному становищі, що їхні вогневі можливості порівняно з Росією становили 1 до 10. Зараз це співвідношення приблизно 1 до 2, - сказав президент Чехії в інтерв'ю ВВС. - Це означає, що за постійного припливу боєприпасів українське командування може дозволити собі розкіш планування, тому що вони знають, що саме вони отримають у найближчі місяці".

Тим часом у середу стало відомо, що США призупинили постачання зброї Україні, оскільки побоюються, що власні запаси Пентагону скоротилися занадто сильно.

За даними західних журналістів, йдеться про надання Києву деяких зенітних ракет та інших високоточних боєприпасів.

Петр Павел також закликає інших західних лідерів поглянути в обличчя реальності, посилити тиск на Володимира Путіна і змусити його сісти за стіл переговорів.

Він сказав, що і сам відкритий для переговорів з російським лідером, але тільки за умови, що Росія підійде до діалогу з реалістичних позицій, а не зі своїм звичайним безкомпромісним порядком денним.

Президент Чехії також попереджає, що Росія експлуатує західні демократичні системи і веде гібридну війну по всій Європі, займаючись шпигунством, саботажем, кібератаками і поширенням дезінформації.

За його словами, Чеська Республіка нарощує зусилля, щоб перешкодити російським агентам діяти вільно. "Російська розвідка робить так багато спроб саботажу на нашій території, що ми просто зобов'язані захистити наше суспільство", - сказав Павел.

Парламентські вибори та можливість повернення Бабіша

Парламентські вибори в Чехії призначені на 3 і 4 жовтня цього року. Вперше на цих виборах зможуть проголосувати чехи, які проживають за кордоном, що потенційно збільшує явку.

Одним з найімовірніших кандидатів на посаду керівника уряду в новому кабінеті в разі перемоги опозиції вважають експрем'єр-міністра країни (2017-2021), лідера руху ANO Андрея Бабіша.

Саме з його ім'ям може бути пов'язана невпевненість Петра Павела в майбутньому курсі Чехії.

Зараз уряд Чехії очолює Петр Фіала, який представляє центристську Громадянську демократичну партію. Він відомий як прихильник України в її протистоянні російській агресії.

Бабіш протистояв Павелу на президентських виборах 2023 року і програв у другому турі.

Під час тих перегонів аналітики вказували, що Андрей Бабіш намагався сподобатися, зокрема, й тим виборцям, які незадоволені активною допомогою Чехії Україні.

Однак раніше на посаді прем'єра він не був помічений у явних проросійських нахилах. За його правління Чехія висилала російських дипломатів після отруєння у Великій Британії Сергія та Юлії Скрипалів і розслідування вибуху складу у Врбетіці. Прага також не заперечувала проти загальноєвропейських санкцій проти Росії.

Багато хто вважає Бабіша популістом, якому важливі влада і бізнес (він - мільярдер зі статками понад 4 млрд доларів), але який залишається ідеологічно аморфною фігурою.

Аналітики не наполягають, що після приходу до влади він кардинально змінить зовнішній курс Чехії. Однак він може бути готовий до істотно більшої гнучкості щодо Москви, ніж нинішня влада Чехії.