Президент Росії Путін розширив коло інформації, що охоплюється законом Росії про державну таємницю, ще більше посилюючи свій контроль над суспільством, поки триває його війна в Україні.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на постанову оприлюднену на сайті Кремля, передає Укрінформ.

Зазначається, що деталі зовнішньої політики Росії, міжнародної торгівлі та економічної політики, наукові розробки та підготовка до можливої військової мобілізації тепер можуть бути класифіковані як секретні, якщо їх розголошення зашкодить національній безпеці.

Будь-хто, хто отримає такі матеріали несанкціонованим способом, може отримати до восьми років позбавлення волі.

«Це знищення експертизи про російську економіку, заснованої на фактах та статистиці, яке призведе до посилення репресій», - сказав експерт з питань російських служб безпеки Андрій Солдатов.

Він додав, що грифування інформації про мобілізацію, ймовірно, було «реакцією на атаки українських безпілотників, оскільки це засекречення даних про бункери та підземні плани переміщення уряду», а не про підготовку до нового набору військ на війну.

Росія вже припинила публікацію багатьох статистичних даних з початку війни, включаючи ключові бюджетні дані та офіційні дані про видобуток нафти. Інформація про втрати російських військових також є секретною, пише видання.

Кремль жорстко придушив інакомислення з моменту наказу Путіна розпочати вторгнення в Україну в лютому 2022 року, зокрема, прийняв закон, який криміналізує «фейкові новини» про російську армію, що використовується для придушення навіть помірної критики. Активістів опозиції, журналістів та людей, які висловлювали підтримку публікаціям у соціальних мережах, засудили до тривалих термінів ув'язнення, наголошує Bloomberg.

Як повідомляв Укрінформ, Мін'юст Росії в травні вніс до реєстру «іноземних агентів» кримську правозахисницю і журналістку Лутфіє Зудієву.

За даними росЗМІ, до жовтня 2024 року 190 осіб, оголошених російським Мін'юстом «іноземними агентами», отримали достатню кількість штрафів для порушення кримінальної справи проти них. Штрафи призначають, наприклад, за відмову маркувати публікації позначкою про свій статус або за неподання звіту до Мін'юсту.