Провівши майже два тижні в секретному бункері десь в Ірані, 86-річний верховний лідер аятола Алі Хаменеї скористався перемир'ям, щоб вийти з укриття.

Є версія, що він переховувався і не виходив на зв'язок через побоювання, що Ізраїль його вб'є. Дональд Трамп закликав Ізраїль не вбивати верховного лідера, проте Біньямін Нетаньяху не відкидав такої можливості.

Вдень 26 червня Алі Хаменеї виступив із першим відеозверненням після оголошення про припинення вогню між Іраном та Ізраїлем.

У зверненні, яке транслювали по державному телебаченню, Хаменеї заявив, що "нічого значного" з ядерними об'єктами не сталося. Ці слова суперечать твердженню Трампа про те, що ядерну програму "знищено".

Іранський лідер зазначив, що його країна продемонструвала єдність, надіславши світу сигнал: "Наш народ - єдиний голос".

Хаменеї також заявив, що Трамп закликав Іран "здатися", але ці слова були "завеликими для вуст" американського президента.

"Для великої країни й великого народу, такого як Іран, сама згадка про капітуляцію - це образа", - додав він.

Іранський лідер також пригрозив новими ударами по американських базах у регіоні.

Раніше у соцмережах Хаменеї заявив, що Іран "завдав США нищівного ляпаса" під час атаки на американську базу в Катарі. За повідомленнями, внаслідок удару жертв не було.

Також він неодноразово вітав співгромадян із тим, що він назвав "перемогою" над Ізраїлем.

Виступ Хаменеї відбувся через два дні після припинення 12-денної війни.

За даними міністерства охорони здоров'я Ірану, ізраїльські удари по території країни призвели до загибелі щонайменше 627 цивільних. За даними AFP, внаслідок іранських атак на Ізраїль загинули 28 людей.

Коли аятола вийшов зі сховища, він має побачити в Ірані картину, повну руйнувань.

Попри всі заяви про "перемогу Ірану", йому доведеться зіткнутися з новою реальністю і навіть новою епохою.

Війна послабила країну та похитнула його авторитет.

"Початок кінця"

Під час війни Ізраїль швидко взяв під контроль більшу частину повітряного простору Ірану та атакував його військову інфраструктуру. Командири Корпусу вартових ісламської революції та армії були вбиті.

Масштаби збитків, завданих збройним силам, досі незрозумілі. Навколо цього тривають дискусії. Численні бомбардування баз та об'єктів армії та КВІР свідчать про ослаблення військової могутності Ірану. Мілітаризація довго поглинала величезні ресурси країни.

Відомі ядерні об'єкти Ірану, будівництво яких коштували країні десятиліть санкцій ціною у сотні мільярдів доларів, тепер пошкоджено внаслідок авіаударів. Всі зусилля з їхнього будівництва зведені нанівець, хоча повний масштаб збитків оцінити складно.

Багато хто запитує: для чого все це було потрібно?

Значна кількість іранців вважатимуть Хаменеї, якого проголосили верховним лідером у 1989 році, єдиним винуватцем того, що Іран вступив на шлях конфлікту з Ізраїлем та США, і це призвело до значних руйнувань для його країни та її народу.

Вони звинувачуватимуть його у переслідуванні ідеологічної мети знищення Ізраїлю. Цього багато іранців не підтримують.

Також Хаменеї звинувачуватимуть у тому, що вони називають дурістю - його переконання, що досягнення ядерного статусу зробить його режим непереможним.

Санкції паралізували іранську економіку, перетворивши найбільшого експортера нафти на бідну тінь самого себе.

"Важко оцінити, як довго іранський режим зможе проіснувати в умовах такого значного тиску, але це схоже на початок кінця, - каже професор Ліна Хатіб, науковий співробітник університету Гарварду - Алі Хаменеї, ймовірно, стане останнім "верховним лідером" Ісламської республіки у повноцінному значенні цього слова".

У вищих ешелонах влади лунають голоси незгоди.

У розпал війни одне з напівофіційних іранських інформаційних агентств повідомило, що деякі колишні високопосадовці режиму закликають більш стриманих релігійних лідерів зі священного для шиїтів міста Кум, які не пов'язані з аятолою, втрутитися. Їх просять домогтися зміни керівництва.

"Буде розплата, - вважає професор Алі Ансарі, засновник та директор Інституту іранських досліджень університету Сент-Ендрюс - Цілком очевидно, що серед керівництва існують величезні розбіжності, а серед простих людей панує величезна невдоволеність".

"Гнів та розчарування"

Протягом останніх двох тижнів багато іранців боролися з суперечливими почуттями необхідності захищати свою країну та ненавистю до режиму.

Вони об'єдналися заради країни, але не для того, щоб захищати режим, а для піклування одне про одного. Надходять повідомлення про солідарність та взаємну підтримку серед іранців.

Мешканці міст і сіл поза межами міських районів відчинили свої двері для тих, хто втік від бомбардувань, власники магазинів продавали товари першої необхідності за заниженими цінами, а сусіди стукали один одному у двері, щоб запитати, чи не потрібно їм щось.

Багато хто також усвідомлював, що Ізраїль, ймовірно, прагне зміни режиму в Ірані. Зміна режиму - це те, чого хочуть багато іранців. Проте вони здатні провести межу перед зміною режиму - це спланована подія, чи нав'язана іноземними державами.

За майже 40 років свого автократичного правління аятола знищив будь-яку опозицію в країні.

Лідери опозиції або у в'язниці, або втекли з країни. За кордоном опозиційні діячі не змогли об'єднати опозицію проти режиму.

Вони не змогли створити будь-яку організацію, здатну взяти владу в країні, якщо буде така можливість.

Протягом двох тижнів війни, коли падіння режиму було цілком ймовірним у разі продовження бойових дій, багато хто вважав, що можливим сценарієм буде не прихід до влади опозиції, а занурення країни у хаос та беззаконня.

"Малоймовірно, що іранський режим буде повалено внутрішньою опозицією. Режим залишається сильним усередині країни і посилюватиме внутрішні репресії, щоб придушити інакодумство", - каже професор Хатіб.

В Ірані мало хто вірить, що перемир'я, досягнуте у понеділок, буде тривалим.

Іранці тепер побоюються подальших репресій з боку режиму. За останні два тижні з початку війни з Ізраїлем за звинуваченням у шпигунстві на користь Ізраїлю стратили щонайменше шістьох людей. Влада заявляє, що за цими звинуваченнями заарештували близько 700 осіб.

Одна іранка розповіла Перській службі ВВС, що більше, ніж смерті та руйнувань війни, вона боїться того, що поранений та принижений режим оберне свій гнів проти власного народу.

"Якщо режим не зможе забезпечити населення основними товарами та послугами, то гнів та розчарування зростатимуть, - каже професор Ансарі - Я розглядаю це як поетапний процес. Я не вважаю, що це обов'язково приживеться у народній свідомості доти, доки не закінчаться бомбардування".

Мало хто в Ірані вірить, що перемир'я буде тривалим. Люди вважають, що Ізраїль ще не закінчив своїх операцій, оскільки тепер має повну перевагу в повітряному просторі Ірану.

Шахти для ракет

Однією з цілей, яка, схоже, уникла руйнування, це велика частина шахт для балістичних ракет Ірану. Ізраїлю було важко їх знайти, оскільки вони розташовані в тунелях під горами по всій країні.

Начальник Генштабу армії оборони Ізраїлю Еяль Замір заявив, що країна почала свою першу атаку на Іран, знаючи, що "Іран має близько 2 500 ракет класу "земля-земля". Ракети, які запускав Іран, призводили до значних жертв та руйнувань в Ізраїлі.

Ізраїль буде стурбований тим, що близько 1500 ракет досі перебувають у руках іранської сторони.

У Тель-Авіві, Вашингтоні та інших столицях також існує серйозне занепокоєння тим, що Іран може, як і раніше, поспішати зі створенням ядерної бомби, що він завжди заперечував.

Хоча ядерні об'єкти Ірану майже напевно пошкодили і, можливо, вивели з ладу під час бомбардувань Ізраїлю та США, Тегеран заявив, що перемістив свої запаси високозбагаченого урану у безпечне секретне місце.

За оцінками експертів, цих запасів урану достатньо для виготовлення приблизно дев'яти бомб. За повідомленнями, Іран володіє ураном, збагаченим на рівні 60%, якщо його довести до 90%, що досить просто, то створення бомб стане можливим.

Незадовго до початку війни Іран оголосив, що збудував ще один новий секретний об'єкт для збагачення урану, який мав невдовзі розпочати роботу.

Іранський парламент проголосував за різке скорочення співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії. Це рішення ще вимагає схвалення, але якщо його ухвалять остаточно, то це стане ще одним кроком до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Прихильники жорсткої лінії, які підтримують верховного лідера, наполягають на тому, щоб Іран таки почав створення бомби.

Алі Хаменеї, можливо, зараз упевнений, що його режим поки що вижив. Однак у віці 86 років і з багатьма хворобами, він також розуміє, що його дні закінчуються. Можливо, він хоче забезпечити продовження життя режиму шляхом упорядкованої передачі влади іншому високопоставленому священнослужителю або навіть раді лідерів.

Як повідомляє New York Times, він обрав трьох високопоставлених священнослужителів як кандидатів на його місце у разі його смерті, а також визначив заміни у своїй військовій ієрархії на випадок, якщо вб'ють ще кількох його заступників.

У будь-якому випадку, вищі командири КВІР, які залишилися живі, і, які були лояльні верховному лідеру, можуть спробувати керувати країною з-за лаштунків.