Збройне протистояння між Ізраїлем та Іраном змусило Китай переглянути свої енергетичні пріоритети й відновити зацікавлення будівництвом газопроводу "Сила Сибіру-2", що має з'єднати Росію з Китаєм. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела, наближені до китайської влади.

Раніше реалізація цього проєкту блокувалася через суперечки щодо цін і власності, а також побоювання Пекіна щодо надмірної енергозалежності від Росії. Однак загроза безпеці енергопостачань із Перської затоки, зокрема через ймовірне перекриття Іраном Ормузької протоки, змусила Китай шукати альтернативу морським маршрутам.

За оцінками компанії Rystad Energy, близько 30% імпортованого Китаєм газу у вигляді ЗПГ надходить із Катару та ОАЕ саме через Ормузьку протоку. Навіть у разі деескалації конфлікту нестабільність у регіоні вже стала аргументом на користь розвитку сухопутної інфраструктури постачання.

Окрім газу, Китай прагне наростити закупівлі нафти з Росії. За даними WSJ, Пекін бачить у зміцненні енергетичних зв'язків із Москвою спосіб протидіяти спробам адміністрації Дональда Трампа розколоти китайсько-російське стратегічне партнерство.

Проєкт "Сила Сибіру-2" вкрай важливий для Кремля, який розраховує компенсувати за його допомогою хоча б частину втрат, завданих у зв'язку з виходом Газпрому з європейського ринку.

Проєкт дозволив би Росії експортувати додаткові 50 млрд кубометрів газу на рік - це 1,8 трлн кубічних футів - і допоміг би Китаю замінити дорожчі імпортовані партії скрапленого газу.

Однак перемовини про другу лінію тривають уже кілька років. Китай досі уникав навіть попередньої угоди, тоді як Росія неодноразово оголошувала про швидке підписання.