Хоссейн Саламі, командувач іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), загинув у ніч проти п'ятниці, 13 червня, під час авіаударів Ізраїлю.

65-річний Саламі був відомий своєю жорсткою позицією щодо противників Ірану, зокрема, Ізраілю та США.

Лише цього місяця він погрожував, що у разі, як хтось із них нападе на країну, Тегеран "відкриє ворота пекла".

Попри попередження Дональда Трампа про те, що удари можуть зашкодити потенційній угоді щодо ядерної програми Ірану, Ізраїль завдав ударів, твердячи, що цілить по ядерних об'єктах, заводах, що виробляють балістичні ракети та по командних пунктах.

Тегеран твердить, що Ізраїль та США (попри те, що там заперечують причетність до атаки), заплатять "важку ціну". А це зміцнює побоювання, що удар може призвести до розгортання повномасштабної війни у і без того нестабільному регіоні.

Під час ізраїльських ударів загинули також і Мохаммад Багері, головнокомандувач іранських збройних сил, Голамалі Рашид, заступник головнокомандувача, а також кілька вчених-ядерників.

Лише за день до того, як Ізраїль завдав ударів, Саламі казав, що Іран "цілком готовий до будь-якого сценарію, ситуації та обставин".

"Ворог думає, що він може воювати з Іраном так, як він воює із беззахисними палестинцями, які перебувають під облогою Ізраїлю, - заявив він. - Але ми є випробувані війною та маємо досвід".

Саламі приєднався до Корпусу вартових революції - окремого впливового підрозділу іранської армії - у 1980 році під час ірано-іракської війни, а у 2009 став заступником командувача. Ще через десять років він очолив Корпус.

Від початку 2000-х він перебуває у санкційному списку Ради безпеки ООН та США за участь в іранській ядерній та інших військових програмах.

Саламі часто вихвалявся потугою Ірану, аж до того, що заявив, що його країна вже "за крок від того, щоб стати світовою силою".

Він також вітав можливість військового конфлікту з Ізраїлем та США. Після ізраїльських ударів по Сирії у 2019 році Саламі пообіцяв "стерти сіоністський режим" з мапи світу.

Після іншого удару по іранському посольству в Сирії, під час якого загинули сім представників КВІР, включно із двома генералами, Саламі зробив схожу заяву: "Наші відважні чоловіки покарають сіоністський режим".

Іран та Ізраїль були союзниками до 1979 року, коли в Тегерані відбулася революція, під час якої до влади прийшли сили, частиною ідеології яких було протистояння з Ізраїлем.

Нинішній іранський режим не визнає права Ізраїлю на існування. Лідер країни, Аятолла Алі Хаменеї назвав Ізраїль "раковою пухлиною", яка "обов'язково буде видалена та знищена".

Ізраїль каже, що така риторика Тегерану робить Іран екзистенційною загрозою для країни.

Ізраїль та його союзники також засуджували Іран за підтримку маріонеткових сил в регіоні, включно із Хезболлою, ліванською шиїтською воєнізованою групою, яка пообіцяла знищити Ізраїль.

Саламі був постійним радником іранського лідера.

Хто такі Вартові іранської революції

Релігійні лідери Ірану створили Корпус вартових революції 40 років тому, аби захистити ісламську систему влади в країні і створити противагу регулярній армії, якій вони не довіряли.

Нині КВІР має близько 190 тисяч вояків, а також хвалиться своїми власними базами, морськими та повітряними силами, а тому є найпотужнішою військовою і політичною силою в країні, яку бояться.

Якщо регулярна іранська армія захищає територію країни, то Корпус вартових захищає власне ісламський режим.

Корпус підпорядковується безпосередньо верховному лідеру країни, і його діяльність важко перевірити іншим державним інституціям.

КВІР також наглядає за стратегічною зброєю країни, а також за воєнізованими силами спротиву Басіж, яких часто використовують для придушення внутрішніх заворушень.

Вважають також, що Вартові революції контролюють до третини іранської економіки через систему трастів та дочірніх компаній. Крім того, КВІР отримує мільярди доларів від будівельних та інфраструктурних контрактів.

Група має вплив на всьому Близькому Сході завдяки наданню грошей, зброї, технологій, підготовки та порад союзницьким урядам.

Серед Вартових революції є й елітна група сил спеціального призначення аль-Кудс, яка здійснює тіньові операції за межами країни, включно з Афганістаном, Іраком, Ліваном, Палестинськими територіями та Єменом.

Колишні офіцери КВІР мають впливові посади в уряді, парламенті та інших владних структурах Ірану. Серед них і колишній президент країни Махмуд Ахмадінеджад та колишній спікер парламенту Алі Лайджані.