Це перший відомий випадок використання ШІ-літака в умовах передової.

У рамках проєкту Beyond штучний інтелект Centaur, розробленої німецькою компанією Helsing, був інтегрований у серійний винищувач Gripen E. Польоти відбувалися з 28 травня по 3 червня у шведському цивільному повітряному просторі. Бої відбувалися поза межею візуального контакту.

Проєкт повністю фінансується Шведським управлінням оборонного матеріально-технічного забезпечення у рамках національної програми «Концепція винищувачів майбутнього». Випробування включали бойові дії в реальному часі, зокрема місію, де Gripen E під керуванням ШІ протистояв Gripen D, пілотованому людиною.

Під час перших двох польотів ШІ Centaur керував літаком під час виконання маневрів та надавав пілоту сигнал про стрільбу. Третій виліт включав динамічну інтеграцію даних у реальному часі та використання справжнього Gripen D як супротивника. Команда варіювала стартові швидкості, відстані та кути цілей, з одночасним відключенням каналів керування у деяких сценаріях, щоб перевірити стійкість системи штучного інтелекту.

ШІ Centaur працював автономно, з відстеженням цілі за допомогою бортових датчиків та з відповідними коригувальними маневрами. Випробування проводилися з використанням стандартної платформи Gripen E від Saab, без необхідності у створенні спеціального випробувального літака або обмеження їх військовими полігонами. Польоти у межах цивільного повітряного простору підкреслюють дотримання літаком протоколів безпеки під час операцій.

До того штучний інтелект навчався у симуляціях високоінтенсивного повітряного бою протягом тривалого часу. За словами Антуана Бордеса, віцепрезидента Helsing зі штучного інтелекту, Centaur отримав еквівалент 50 років пілотського досвіду лише за кілька годин. Загалом система пройшла понад 500 000 симульованих годин польоту. Під час навчання ШІ розробив низку тактик та виявив нетрадиційні схеми ведення бойових дій. За словами Helsing, навчання було спеціально до вимог сучасного повітряного бою, з акцентом на надійне виконання маневрів, пріоритетність цілей та адаптивність.

Програмне забезпечення ШІ було встановлене без впливу на сертифікацію критично важливих для польоту систем. Пітер Нільссон, керівник відділу передових програм Saab Aeronautics, розповів, що інтеграція проєкту у літак розпочалася в березні 2025 року, а перший політ відбувся лише через вісім тижнів.

Програма не працювала на окремому автономному процесорі, а була інтегрована безпосередньо в інфраструктуру авіоніки, взаємодіючи з датчиками, системами керування польотом та комунікаційним обладнанням. Це дозволило команді швидко оновлювати програмне забезпечення та тестувати зміни в повітрі протягом коротких циклів. Метою Saab було швидке впровадження ШІ у наявні літаки, щоб не чекати створення нових.

Директор з інновацій Saab Маркус Вандт здійснив один із випробувальних вильотів. Він повідомив, що штучний інтелект поводився передбачувано та використовував повний діапазон можливостей польоту без перевищення експлуатаційних обмежень та без втрати зв'язку. У деяких ситуаціях система застосовувала креативну тактику взаємодії, подібну до такої, що застосовується пілотами-людьми, включаючи фіктивні ракетні постріли. Вандт каже, що хоча пілоти наразі зберігають певну роль, їхня перевага над ШІ зменшується. Він заявив, що здатність систем штучного інтелекту швидко обробляти нові сценарії ставить під сумнів адаптивність людини в майбутньому.

Зараз Saab та Helsing аналізують дані польотів з початкової випробувальної кампанії та планують удосконалення поведінки системи Centaur. Компанії не оголосили терміни оперативної інтеграції, але підтвердили, що додаткові польоти будуть проведені протягом 2025 року.