Європейський союз скоригував критерії, за якими оцінюють можливість виключення російських олігархів із санкційних списків.

Про це пише The Moscow Times із посиланням на рішення Ради ЄС від 13 травня 2025 року.

Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського союзу, заявляючи про їхню нібито неправомірність.

Згідно з оновленим порядком, Євросоюз відмовляється автоматично вважати достовірними заяви підсанкційних осіб про продаж активів після 24 лютого 2022 року - дати початку російського вторгнення в Україну.

Тепер для виключення із санкційного списку недостатньо стверджувати про вихід із бізнесу або передачу активів: необхідно надати "достатні, своєчасні та надійні" докази, що фігурант більше не підпадає під санкційні критерії.

Крім того, у разі відсутності переконливої інформації про справжність таких угод, санкції можуть бути поширені та на третіх осіб - як фізичних, так і юридичних, - які брали участь у передачі активів.

У документі наголошується, що російська влада обмежує доступ до баз даних і може навмисно вносити недостовірну інформацію до державних реєстрів. У преамбулі до рішення йдеться, що між російською державою і провідними бізнесменами зберігаються "відносини взаємної вигоди та підтримки".

Гліб Бойко, юрист московського адвокатського бюро NSP, коментуючи рішення ЄС, пояснив, що тепер покупці активів у підсанкційних бізнесменів ризикують потрапити під обмеження, якщо не зможуть довести реальність угоди та відсутність зв'язку з колишніми власниками.

Юрист Юрій Шумілов, засновник бельгійської консалтингової компанії YS Advisors, додав, що ЄС таким кроком фактично усуває прогалини у своїй правовій позиції, які давали змогу російським бізнесменам досягати перемог у європейських судах.

Одними з найвідоміших фігурантів, які намагаються оскаржити санкції, залишаються Михайло Фрідман і Петро Авен - співзасновники "Альфа-груп".