Довгостроковий економічний прогноз для Росії стає дедалі песимістичнішим, у тому числі через запроваджені Путіним контрсанкції у відповідь на міжнародні обмеження у зв'язку з вторгненням в Україну.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у дослідженні Стокгольмського інституту перехідної економіки (SITE).

"У перспективі довгостроковий економічний прогноз для Росії стає дедалі песимістичнішим. Хоча контрсанкції частково пом'якшили початковий удар міжнародних обмежень, вони закріпили структурні вразливості, зменшили бюджетну гнучкість і посилили системні ризики, особливо у фінансовому та житловому секторах. Більше того, підриваючи інновації та продуктивність, російські контрсанкції прискорюють рух країни до глибшої економічної ізоляції та централізованої моделі управління, що має серйозні наслідки для сталого зростання", - йдеться у досліджені.

Як зазначається в аналізі, РФ застосувала низку заходів, зокрема націоналізацію іноземних активів, контроль цін, обмеження руху капіталу, експортні заборони та державні субсидії, щоб пом'якшити вплив запроваджених проти неї санкцій після початку війни проти України. Однак ці кроки посилили адміністративний тягар, послабили ринкову конкуренцію та погіршили фіскальну стійкість. Зокрема, путінські укази, які з 2022 року становлять 25% усіх антисанкційних заходів, значно розширили контроль виконавчої влади над економічною політикою. У 2024 році кількість таких указів досягла 1131, що майже вдвічі більше, ніж у 2019-му.

Зокрема, указ №79 від 28 лютого 2022 року зобов'язав російських резидентів продавати 80% валютних надходжень, а указ №302 від 25 квітня 2023 року дозволив державі конфісковувати активи компаній з "недружніх країн". Активи таких компаній, як Uniper (Німеччина), Fortum (Фінляндія), Danone (Франція) та Carlsberg (Данія) були передані під державний контроль, що знизило конкуренцію та ефективність у ключових галузях.

Водночас масштабні субсидії, спрямовані на енергетику, авіацію, сільське господарство, банківський сектор та іпотечне кредитування, посилили залежність економіки від держави. Згідно з дослідженням, у 2023 році на субсидії для викопного палива було витрачено 12 трлн рублів (126 млрд доларів), а загальний обсяг іпотечних субсидій за 2022-2024 роки сягнув 1,7 трлн рублів.

При цьому, як зазначаються у дослідженні, зростання державного боргу та непрозорі військові видатки, які частково фінансуються через позабюджетні канали, створюють значні фіскальні ризики для РФ.

"Масштабні субсидії, адміністративне ціноутворення та глибоке втручання держави у виробництво й закупівлі придушили ринкову конкуренцію та ефективність. Ці втручання спотворили стимули й обмежили роль ринкових сигналів, що призвело до зростання неефективності в ключових секторах", - йдеться у дослідженні.