Угорський парламент підтримав у вівторок, 29 квітня, рішення про вихід країни з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

"Ми відмовляємось бути частиною політизованого інституту, який втратив свою неупередженість та довіру", - написав він у соціальній мережі X.

У суді в Гаазі раніше зазначали, що "держава-учасниця не звільняється через свій вихід від зобов'язань, що випливають з Римського статуту, поки вона була його учасницею".

Угорщина підписала Римський статут у 1999 році та ратифікувала його через два роки.

Процес може тривати близько року

За прогнозами експертів, процес виходу може тривати близько року. Про його запуск оголосили в квітні на тлі візиту в Угорщини прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, щодо якого діє ордер МКС на арешт. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан стверджував, що МКС "став політизованим, про що свідчать його рішення щодо Ізраїлю".

Ордери МКС на арешт Нетаньяху та Путіна

21 листопада 2024 року МКС видав ордери на арешт Нетаньяху та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта у зв'язку з діями ізраїльських військових у Секторі Гази. Орбан тоді різко засудив цей крок і пообіцяв запросити Нетаньяху до Будапешта, проігнорувавши вимогу Гааги.

У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіната уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у воєнних злочинах, скоєних під час війни РФ проти України. У вересні 2024 року Монголія проігнорувала ордер на арешт Путіна під час його візиту до цієї країни.