Президент Франції Емманюель Макрон розглядає можливість розпуску парламенту і призначення дострокових виборів вже цієї осені.

Про це агентству Bloomberg розповіли поінформовані джерела, повідомляє "Європейська правда".

Як зазначили співрозмовники агентства, останніми тижнями Макрон консультувався з людьми зі свого оточення щодо такого сценарію.

Ці обговорення мають виключно консультативний характер, і жодного рішення ухвалено не було.

Наступні парламентські вибори мають відбутись тільки 2029 року.

Одне із джерел розповіло, що серед розглянутих Макроном варіантів - почекати до наступного року, перш ніж розпускати парламент, щоб провести вибори до законодавчого органу одночасно із запланованими муніципальними виборами 2026 року. Однак Макрону сказали, що це погана ідея.

У грудні Макрон заявив лідерам партій, що прагнутиме уникнути позачергових виборів до закінчення терміну своїх повноважень у 2027 році.

Канцелярія президента Франції відмовилася коментувати можливий розпуск, але людина, близька до Макрона, сказала у вівторок, що наміри президента не змінилися.

Опитування показали, що у березні рейтинг Макрона зріс до 31%, що на сім пунктів вище, ніж попереднього місяця, і близько до рівня, який був перед парламентськими виборами минулого року.

Цьому сприяли рішучі кроки французького президента на міжнародній арені, зазначає агентство.

Макрон об'їздив увесь континент, намагаючись відреагувати на різкі геополітичні кроки президента США Дональда Трампа, які розтривожили союзників по всьому світу.

Така активність дала Макрону можливість об'єднати союзників, які прагнуть підтримати Україну і зміцнити європейський суверенітет.

Однак деякі союзники Макрона побоюються, що нові вибори найближчими місяцями можуть ще більше підірвати його більшість. За результатами дострокових виборів у липні минулого року його коаліція втратила близько третини місць у Національних зборах, тоді як ультраправе "Національне об'єднання" показало свій найкращий результат.

Позачергові вибори можуть дати "Нацоб'єднанню" можливість розвинути свій потенціал і, можливо, взяти під контроль уряд.

Неформальна лідерка ультраправих Марін Ле Пен, яка лідирувала в кількох опитуваннях щодо наступних президентських перегонів, у березні була визнана винною в розтраті й отримала п'ятирічну заборону на участь у виборах.

Нещодавнє опитування показало, що другий номер партії, Жордан Барделла, є лідером президентських перегонів 2027 року.

Однак надії Ле Пен на участь у виборах президента Франції 2027 року не згасли після того, як апеляційний суд Парижа заявив, що зможе винести рішення щодо оскарження її вироку і заборони на участь у виборах до середини 2026 року - набагато раніше, ніж очікувалося.