Американські інвестори можуть бути змушені продати приблизно $800 мільярдів китайських акцій у разі "екстремального сценарію" фінансового розриву між США і Китаєм на тлі митної війни.

Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на Goldman Sachs.

Зараз близько 7% ринкової капіталізації американських депозитарних розписок (ADRs) китайських компаній належать американським установам, які, ймовірно, не зможуть торгувати на біржі в Гонконгу, йдеться в аналітичній записці Goldman.

Це означає, що інвестори не зможуть купувати акції в азійському фінансовому центрі, якщо компанії на кшталт Alibaba будуть змушені залишити американські біржі.

Побоювання щодо примусового видалення китайських компаній з американських бірж, які були актуальні за президентства Дональда Трампа, знову посилились після недавніх слів міністра фінансів США Скотта Бессента про те, що "усі варіанти розглядаються" у перемовинах з Китаєм.

Аналітики зазначають, що надзвичайна невизначеність у глобальній торговельній системі спричинила нестабільність на світових фінансових ринках і побоювання глобальної рецесії та розриву зв'язків між найбільшими економіками у важливих стратегічних секторах.

У разі примусового делістингу, ADRs можуть втратити 9% своєї вартості, а індекс MSCI China - приблизно 4% від поточного рівня.

Американські установи зараз володіють ADRs китайських компаній на суму близько $250 мільярдів, або 26% їхньої загальної вартості. Їхні інвестиції в гонконзькі акції становлять $522 мільярди, або 16% ринку, а у материкові китайські акції (так звані A shares) - приблизно 0,5%. Разом це понад $800 мільярдів інвестицій у китайські акції.

Goldman також підрахував, що у разі такого сценарію американські інвестори могли б продати свої A shares за один день, тоді як для виходу з гонконзьких акцій знадобилось би 119 днів, а з ADRs - 97 днів.

У цьому ж крайньому випадку китайські інвестори, ймовірно, теж будуть змушені позбутися своїх американських фінансових активів, які можуть сягати $1,7 трильйона. Із цієї суми близько $370 мільярдів припадає на акції, а $1,3 трильйона - на облігації.