Угорщина має намір вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС) - про це повідомив міністр юстиції Тузсон Бенце на нещодавній нараді послів у Будапешті, повідомляє угорська служба Радіо Свобода 2 квітня.

За інформацією журналістів, підготовка до цього кроку вже триває в Міністерстві закордонних справ та зовнішньоекономічних зв'язків. Остаточне рішення має бути затверджено парламентом, а сама процедура може тривати до року.

Політичне рішення про вихід Угорщини з МКС, за інформацією джерел, було ухвалено ще кілька тижнів тому, однак уряд очікував на реакцію США. Після того як 5 лютого президент Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій проти МКС, угорська влада сприйняла це як «зелене світло».

Очікується, що проєкт постанови про вихід з МКС незабаром буде опубліковано на сайті парламенту. Якщо він буде ухвалений, Угорщина стане першою країною ЄС, яка вийде з-під юрисдикції Гаазького трибуналу.

Цей крок пов'язують із нещодавнім ордером на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу виданим МКС за обвинуваченням у військових злочинах у секторі Газа.

Угорський прем'єр Віктор Орбан виступив із заявою про солідарність з Ізраїлем і запросив Нетаньяг до Будапешта. У разі, якщо Угорщина залишиться членом суду під час візиту, теоретично вона буде зобов'язана затримати ізраїльського прем'єра. В уряді натомість заявили, що формально приєдналися до МКС, але не ратифікували Римський статут, тому не вважають себе зобов'язаними виконувати ордери суду.

Президент США Дональд Трамп 6 лютого підписав указ про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду «за переслідування Сполучених Штатів та їхніх союзників». У документі йдеться, що проти осіб, які беруть участь у розслідуваннях щодо американців або їхніх союзників, а також членів їхніх сімей запроваджуються фінансові та візові санкції. Зокрема, указ називає «необґрунтованими» ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта».