Приватні нафтопереробні підприємства Китаю, які тривалий час страждали від надлишкових потужностей і малої маржі, зіткнулися з черговою проблемою - адміністрація Трампа ввела 25%-й тариф на будь-якого покупця венесуельської нафти й газу.

Протягом багатьох років Пекін мав тісні комерційні й політичні зв'язки з Венесуелою, сприяючи тісним зв'язкам як з Уго Чавесом, так і з його наступником Ніколасом Мадуро. Китай був ключовим джерелом фінансування, а також єдиним найбільшим покупцем сирої нафти країни, зайнявши понад 40% її експорту нафти в лютому.

Більшість венесуельських нафтових вантажів надходять до незалежних переробників Китаю, величезної групи компаній, зосереджених у східній провінції Шаньдун, які перетворюють густу сиру нафту Merey на паливо й бітум для асфальтування доріг і для використання в будівельному секторі. За оцінками китайських аналітиків, імпорт на деяких підприємствах може становити до п'ятої частини сировини.

Останні заходи не завдадуть шкоди нафтовій промисловості Китаю - дотримання правил є складним, обхідні маневри звичайне явище, а покупці, які не мають цін, можуть звернутися в інше місце. Але вони підвищать вартість і обмежать пропозицію для менших НПЗ, які страждають від слабкого внутрішнього попиту, структурного переходу від нафти для транспортування й зусиль США зупинити потік дешевої сирої нафти з Ірану, яка потрапила під санкції.

Уже торік спостерігалися низькі темпи експлуатації приватних НПЗ - аж до закриття.

«Як і останні санкції Вашингтона проти китайських «чайників», пов'язаних з торгівлею іранською нафтою, я вважаю, що наказ Трампа спрямований насамперед проти Венесуели - розрив її економічних зв'язків зі світовим ринком і тиск на неї, щоб сісти за стіл перемовин з США», - сказав Мую Сю, старший аналітик сирої нафти аналітичної компанії Kpler у Сингапурі.

Зі слів трейдерів, «чайники» можуть тимчасово призупинити закупівлі, оскільки контроль посилюється, але потік санкційної нафти навряд чи припиниться. Очікується, що найближчими місяцями кількість обхідних шляхів, включаючи перевантаження з судна на судно у водах біля півострова Малайзія, збільшиться.

Венесуельська нафта Merey зазвичай одна з найдешевших у світі, що робить її привабливим варіантом для тих, хто має можливість очищати шламовий і сірчаний сорт, і набагато доступнішою, ніж альтернативи з Іраку.

Проте ціна менш приваблива, а ризик вищий, якщо вторинні тарифи не тільки вводяться, але й примушуються.

«Для Китаю розрахунок простий: витрати, спричинені ескалацією тарифів, перевищують скромні вигоди, отримані від дешевшої енергії, що постачається незначним виробником», - пишуть Чан Шу й Девід Ку з Bloomberg Economics.

China National Petroleum Corp., державний нафтовий гігант країни, який почав геологорозвідувальні проєкти у Венесуелі 1997 року, був основним покупцем до 2019 року.

Індійська Reliance Industries Ltd. була постійним покупцем сорту завдяки відмові. Останніми місяцями державні переробники відійшли на другий план.