Влада Австрії повідомила про розкриття масштабної російської кампанії з дезінформації. Розслідування ведеться стосовно громадянки Болгарії, підозрюваної в шпигунстві й активному поширенні цілеспрямованої неправдивої інформації, повідомило в понеділок, 24 березня, Управління державної безпеки та розвідки (DSN) у Відні.

Злочинці намагалися створити проросійські настрої в Австрії

За даними австрійської спецслужби, за допомогою цієї кампанії злочинна група намагалася вплинути на громадську думку в Австрії, схиляючи її на користь Росії і проти України та її президента Володимира Зеленського і формуючи проросійські настрої. Підозрювана визнала, що працювала на цей осередок, особливо у 2022 році.

"Поширення неправдивих наративів, фейкових новин і маніпулятивного контенту підриває довіру до наших інститутів і ставить під загрозу згуртованість суспільства", - заявив державний секретар МВС Австрії Єрґ Ляйхтфрід (Jörg Leichtfried), коментуючи висновки слідства, цитує агенція Reuters.

За допомогою дезінформації можна вплинути на вибори, сприяти політичній нестабільності та поставити під загрозу демократичне суспільство загалом, нагадав посадовець.

APA: Підозрювана пов'язана з осередком, керованим Марсалеком

Австрійське інформагентство APA вказало, що підозрювана наразі перебуває на волі. Крім того, жінка підтвердила, що у неї є зв'язки з імовірним осередком, що діє у Великобританії за дорученням колишнього члена ради директорів Wirecard Яна Марсалека (Jan Marsalek), котрий перебуває в міжнародному розшуку і, імовірно, втік у Росію кілька років тому після багатомільярдних махінацій, пише агентство, посилаючись на речницю Ляйхтфріда.

Злочинна група активізувала свої дії за кілька тижнів після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, про що свідчать дані на носіях інформації, вилучених під час обшуків, зазначається далі. На початку 2022 року члени осередку спланували масштабну кампанію з дезінформації в німецькомовних країнах з основним акцентом на Австрію.

У межах кампанії використовували як онлайн-, так і офлайн-методи, зокрема, наліпки та графіті, оформлення яких мало створити враження, що їхніми авторами є проукраїнські активісти. Однак, якщо говорити про зміст того, що поширювалося, то зловмисники вдавалися до рішень, які були відкинуті широким загалом, зокрема, вони застосовували правоекстремістську та націоналістичну символіку і гасла.

Злочинна група у Великобританії

Тим часом, на початку березня суд у Лондоні визнав трьох громадян Болгарії, які мешкають у Сполученому Королівстві, винними в участі у шпигунській операції по всій Європі в інтересах Росії. Катрін Іванова, Ваня Габерова і Тихомир Іванчев вступили в змову "з метою одержання інформації, прямо або побічно корисної для Росії", їм загрожує тюремне ув'язнення строком до 14 років.

Шпигунською мережею, за версією слідства, керував ексменеджер Wirecard Ян Марсалек. "Вироки ухвалено в результаті надзвичайно складного розслідування щодо групи, яка проводила операції зі стеження у Великоританії та Європі від імені російської держави", - заявив глава Контртерористичного командування поліції Домінік Мерфі. Ще троє чоловіків самі визнали себе винними до початку судового процесу. Шпигунська діяльність, як стверджується, велася в Лондоні, Штутгарті, Відні, Валенсії та Чорногорії.

Ян Марсалек, як повідомляють ЗМІ, живе в Росії під держзахистом і отримав паспорт громадянина РФ. Він є головним підозрюваним у скандалі з фірмою Wirecard, де відповідав за бізнес із зовнішніми постачальниками платіжних послуг, які обробляли або нібито обробляли платежі за кредитними картками від імені Wirecard, переважно в Азії. У 2020 році з'ясувалося, що 1,9 млрд євро - ймовірні доходи від цього бізнесу - "зникли безслідно": два банки на Філіппінах, які, імовірно, тримали гроші, повідомили, що у них такої суми ніколи не було. Згодом Wirecard оголосила банкрутство, а Марсалек покинув Німеччину.