Труднощі Росії в розрахунках у зовнішній торгівлі зростають, незважаючи на "винахідливість" російського бізнесу. Так, у січні російські імпортери не змогли оплатити поставки товарів на суму до $5,4 млрд. На стільки за місяць зросли зовнішні зобов'язання, і це сталося "в основному внаслідок зміни заборгованості за незавершеними зовнішньоторговельними розрахунками".

Про це свідчить попередня оцінка платіжного балансу та коментар російського Центробанку до неї, передає The Moscow Times.

При цьому сам імпорт у січні був більшим: $23,9 млрд, або на 11,4% більше, ніж у січні 2024 року ($21,4 млрд). Таким чином, проблеми з оплатою могли торкнутися приблизно п'ятої частини імпорту.

Багато з тисяч опитаних Центробанком РФ підприємств назвали серед головних проблем кадрову, а також "складнощі в розрахунках за поставки за міжнародними контрактами".

Наприкінці минулого року, після введення санкцій проти більш ніж 50 російських банків на чолі з "Газпромбанком" (вони набули чинності 19 грудня) налагоджені схеми зруйнувалися, ланцюжки платежів у багатьох випадках подовжилися і терміни розрахунків зросли ще більше.

Проведення оплати між Росією та Казахстаном може тривати до двох місяців, з ОАЕ - середній термін 10-14 днів.

"Раніше був прямий канал платежів до Європи за старим контрактом, а зараз довелося прогнати гроші за деталі для верстатів через дві республіки Середньої Азії, Гонконг, Польщу, Балтію та Італію", - розповів один із імпортерів.

Втім, надіслати гроші мало, треба ще щоб банк отримувача не відправив їх назад. Такими поверненнями Центробанк Росії пояснював збільшення зовнішніх зобов'язань РФ минулого року на $8,6 млрд: воно відбулося "переважно за рахунок зростання інших інвестицій, зокрема пов'язаного із поверненням транскордонних платежів із зовнішньоторговельних контрактів на тлі санкційного тиску на інфраструктуру міжнародних розрахунків". Наразі російський ЦБ знизив цю оцінку до $6,4 млрд.

Проблеми Росії з платежами

Раніше повідомлялося, що за минулий рік російські імпортери не змогли сплатити за поставки товарів на мільярди доларів, а експортери - повернути десятки мільярдів виручки за свою продукцію. Зовнішні зобов'язання Росії збільшилися на $8,6 млрд (після скорочення на $7,5 млрд у 2023 році).

На початку цього року стало відомо, що зростання неплатежів через проблеми, що накопичуються в російській економіці, високі відсоткові ставки й труднощі з розрахунками в зовнішній торгівлі змушує бізнес у Росії повертатися до популярної в 1990-ті роки схеми розрахунків за передоплатою.

У листопаді минулого року повідомлялося, що посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками та відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до бартерних угод, які загрожують падінням зборів до бюджету РФ.

Також у листопаді російські компанії зіткнулися з блокуванням рахунків у великих банках Китаю через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.

Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.

Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками - це надовго.

21 листопада 2024 року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до санкційних списків "Газпромбанк" та ще понад 50 російський банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 посадовців фінансового сектору РФ.