Обраний президент США Дональд Трамп уже відкрито говорить не лише ільки про бажання зробити Канаду 51-м штатом, а й про те, що готовий застосувати силу. Щоправда, поки тільки економічну.

Про те, навіщо Трампу "приєднання Канади", у чому насправді його стратегія щодо сусіда та як далеко зайдуть погрози, - в матеріалі РБК-Україна.

Трамп і Канада: про що каже наступний президент США

У своїх амбіціях щодо сусідньої країни Трамп переходить кордони в прямому і переносному сенсах. Він часто критикує канадську владу, каже про плани зробити її 51-м штатом і навіть публікує провокаційні картинки, наприклад, із загадковим собою і канадським прапором на вершині гори.

Неприкритий тролінг прем'єр-міністра Джастіна Трюдо почався після перемоги на виборах. Трамп звинувачує його в нездатності вирішувати питання торгівлі та імміграції, погрожує запровадити 25%-ві мита на товари, а після зустрічі в Мар-а-Лаго почав називати "губернатором Великого штату Канада".

У різдвяному привітанні він звернувся до Трюдо і знову запропонував приєднатися до США, щоб скоротити податки більш ніж на 60%. Нападки продовжилися і після заяви канадського прем'єра про відставку з посади лідера правлячої Ліберальної партії. Хоча ще кілька місяців той очолюватиме уряд.

На вчорашній пресконференції один із журналістів поставив запитання, чи планує 47-й президент США застосовувати військову силу, щоб приєднати Канаду.

"Ні, економічну силу. Тому що Канада і США - це дійсно було б щось. Ви позбудетеся штучно проведеного кордону, це буде набагато краще і для національної безпеки", - відповів Трамп.

Він також розкритикував американські витрати на "турботу про Канаду". За його словами, США страждають через торговельний дефіцит, їм не потрібні канадські лісоматеріали, і краще було б, якби "20% наших машин виробляли не в Канаді, а Детройті".

Крім того, Трамп заявив, що пригрозив Трюдо припинити субсидування. Як він стверджує, канадський прем'єр відповів, що в такому разі Канада нібито розпадеться. "Вони мають бути штатом", - резюмував обраний президент.

Сьогодні він опублікував в Instagram карту США і Канади в кольорах американського прапора.

Як на слова про приєднання реагують у Канаді

Слова Трампа про бажання канадців приєднатися до США, як зазвичай, перебільшені. Згідно з грудневим опитуванням Research Co., частка прихильників цієї ідеї не настільки висока.

В онлайн-дослідженні репрезентативної національної вибірки 26% канадців погодилися з тим, що їхня країна може виграти від статусу 51-го штату. Але тенденція така, що частка прихильників за останній рік зросла на 8%.

Найбільше ідея популярна в провінції Альберта - 30%, далі йдуть Саскачеван, Манітоба й Онтаріо - по 19%, Квебек - 24%, Атлантична Канада - 24% і Британська Колумбія - 18%.

"Привабливість приєднання до Сполучених Штатів сильно різниться залежно від віку. Тоді як лише 10% канадців віком 55 років і старше бачать плюси, ця частка зростає до 27% серед тих, кому від 35 до 54 років, і до 40% серед тих, кому від 18 до 34 років", - зазначив президент Research Co. Маріо Кансеко.

Реагуючи на прес-конференцію Трампа канадський прем'єр Джастін Трюдо розмістив пост із заявою, що "немає жодного шансу" на те, що Канада стане частиною США. Мільярдер Ілон Маск, якого називають впливовим членом команди Трампа, ретвітнув його з підписом "Дівчинко, ти більше не губернатор Канади, тому неважливо, що ти говориш", маючи на увазі, що вже навесні Канада може отримати нового прем'єр-міністра.

Лідер опозиційної Консервативної партії П'єр Пуальєвр, який має досить високі шанси очолити уряд після осінніх виборів, різко відповів Трампу.

"Канада ніколи не буде 51-м штатом. Крапка. Ми велика і незалежна країна", - написав він у соціальній мережі X.

Цей привід він також використав, як можливість представити своє бачення Канади.

"Ми найкращі друзі США... Коли я стану прем'єром, ми відновимо нашу армію і повернемо контроль над кордоном, щоб убезпечити і Канаду, і США. Ми повернемо контроль над нашою Арктикою, щоб не допустити Росію і Китай. Ми скоротимо податки, скоротимо бюрократичну тяганину і швидко дамо зелене світло великим ресурсним проектам, щоб повернути зарплати і виробництво в нашу країну", - додав він.

Імперські амбіції? Як США готували вторгнення у XX столітті

Тим часом може здатися, що пранк із приєднанням Канади, виходить з-під контролю, принаймні в американських медіа. Консервативний політичний коментатор і ведучий телеканалу Fox News Джессі Вотерс заявив про бажання вторгнутися в сусідню країну.

"Канада... той факт, що вони не хочуть, щоб ми їх захопили, викликає у мене бажання вторгнутися. Я хочу втамувати свою імперіалістичну спрагу", - заявив він в ефірі.

Абсурдні на перший погляд амбіції мають під собою історичне підґрунтя. Відносини між США та Канадою не завжди були солодкими, як кленовий сироп. Варто згадати хоча б 1812 рік, коли війська британської канадської колонії увійшли до Вашингтона і спалили Білий дім. Після чого ворожість переросла в серію суперечок про те, де саме має проходити кордон.

Більша частина цих сутичок мала комічні назви. Наприклад, "війна лісорубів", яка тривала з 1838 по 1839 рік за право рубати ліси між Меном і Нью-Брансвіком. Американський Конгрес навіть санкціонував перекидання 50 000 військових на північ, і в ході домовленостей було збільшено розмір штату Мен.

За 20 років, у 1859 році, суперечка про застрелену канадську свиню на городі американського фермера призвела до появи лінкора USS Massachusetts біля островів Сан-Хуан біля узбережжя штату Вашингтон. Губернатор канадського Ванкувера віддав наказ на атаку, але контр-адмірал Королівського флоту Роберт Бейнс відмовився і назвав нерозумним втягування двох націй до "свинячої війни". Обидві сторони відступили, пізніше Канада отримала право формувати свій уряд (залишаючись у складі Британської імперії), а кордон на тій ділянці затвердили у 1870 році.

Після Першої світової війни, яка піднесла США, у 1919 році канадське військове керівництво вирішило оцінити готовність до ще однієї світової війни і доручило офіцеру Бастеру Брауну розробити план вторгнення в Штати. У результаті з'явилася Схема оборони №1, яка передбачала превентивну атаку з п'яти сторін "летючими колонами", із захопленням Мена і міст Портленд, Фарго, Ніагара та Олбані.

Американські військові планувальники побоювалися, що Велика Британія, незадоволена зростаючою міццю США, може почати вторгнення з Канади, зовнішня політика якої ще перебувала під британським контролем. Вони погодилися, що найкращим захистом стане наступ і попросили розробити план вторгнення в Канаду.

У результаті з'явився War Plan Red - план поразки Британії на території Канади, який схожий на дзеркальне відображення Схеми оборони №1. Він передбачав морську блокаду Галіфакса, атаки з Детройта і Олбані для захоплення Торонто і Монреаля, з Беллінгхема - для захоплення Ванкувера, з Бостона - для захоплення Галіфакса. Одночасно війська мали захопити Ніагарський водоспад і відключити канадську енергосистему. У розробці плану брав участь прихильник нацистів Чарльз Ліндберг, який рекомендував використовувати хімічну зброю.

War Plan Red не претендував на легку перемогу, у доповіді відзначено здатність канадців битися до кінця. Потім Конгрес витратив 57 млн доларів на оновлену версію плану з будівництвом трьох "цивільних аеропортів" на кордоні. Згодом з'ясувалося, що насправді вони були військовими і ця історія опинилася на першій сторінці номера The New York Times від 1 травня 1935 року.

Чи хоче Трамп "приєднання Канади" і чого чекати далі

Тактика Дональда Трампа щодо Канади навряд чи пов'язана з реальними претензіями на те, щоб зробити її 51-м штатом. Як пише The Washington Post, тренування його імперських інстинктів вписується в логіку першого терміну, коли він прагнув просувати інтереси США, не звертаючи уваги на делікатність питань кордонів і міжнародних відносин.

Подібні коментарі - про Канаду, Гренландію та Панамський канал - є частиною ширшої стратегії та сполучною ниткою перед всеосяжною місією використати всі важелі, щоб забезпечити протидію Росії та Китаю, заявили WP у команді Трампа.

Однак експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Олександр Краєв пояснює поведінку обраного президента щодо Канади куди простіше.

"Це точно не імперіалістичні амбіції. Це частково тролінг і частково класична трампівська манера ведення переговорів. Нарівні із заявами про Канаду і 51-й штат він багато говорив про те, що хоче додаткових тарифів з канадців. Він хоче заробляти на цих відносинах і давати захист не просто так", - розповів він у бесіді з РБК-Україна.

Власне, про "приєднання" він заговорив після того, як зрозумів, що його пропозиції щодо тарифів і збільшення витрат Канади на оборону не знаходять відгуку.

"Якщо ви розумієте, що ваше прохання буде відхилено, потрібно запропонувати ще щось радикальніше, і тоді ваша перша пропозиція виглядатиме як розумний компроміс. Тобто Трамп іде за тими стратегіями, які пропагує у власних книгах і публічних виступах", - пояснив співрозмовник.

Ідея приєднати Канаду має деяку підтримку в США, але обговорюється лише в маргінальних політичних колах. "Вона не має загальнонаціональної підтримки. Звичайно, зараз її розкрутять, про неї говоритимуть трампісти. Однак, повірте, реально нормальних суспільних дебатів не було", - наголосив Краєв.

Щодо ведучого Fox News Джессі Вотерса, то його слова про вторгнення точно не є маркером будь-якої адекватної частки громадської думки. Тут скоріше телеканал у такий спосіб намагається сподобатися Трампу і зробити все, щоб він знову ходив на ефіри.

Наскільки далеко може зайти така політика щодо Канади залежить від того, як сильно Трамп бажає на цьому заробити.

"Заробити він хоче сильно, тому продовжить качати тему з 51-м штатом. Буде багато провокацій, ми почуємо ще багато різких заяв від нього. Але я не думаю, що дійде до застосування будь-якої сили взагалі. Максимум, чого можна чекати, - це мита на канадські товари, які він обіцяє", - додав експерт.