Вражаючі крижані ландшафти, гори, тундра та унікальна дика природа: Гренландія, особливо в нашу епоху соціальних мереж, безсумнівно, пропонує незліченну кількість мотивів для ефектних фото та відео. Про те, чи взагалі варто вирушати в коротку екскурсійну подорож до Арктики, яка сильно потерпає від глобального потепління, тема для іншої дискусії.

Ажіотаж навколо недавньої подорожі американського підприємця Дональда Трампа-молодшого до Гренландії має інші причини: його батько, який за кілька днів вдруге стане президентом Сполучених Штатів, очевидно, надумав зробити Гренландію 51-м федеральним штатом.

Трамп-молодший свою поїздку намагався представити в невинній манері: "Ми тут лише як туристи", - сказав він гренландському радіо після приземлення в столиці Нуук, а потім переказав привітання від свого батька. Раніше в ефірі Fox News він розповідав, що є "любителем природи".

Інформаційне агентство Reuters, з посиланням на його оточення, повідомило, що Трамп-молодший під час цього одноденного візиту прагнув записати телесюжет для подкасту та не планував зустрічатися з політиками. Міністр закордонних справ Гренландії Мінінгуак Клейст у розмові Reuters прокоментував візит Трампа-молодшого, який тривав лише чотири-п'ять годин: "Нас не поінформували про суть його програми, тому йдеться про приватну поїздку".

Інтерес Трампа до Гренландії

Сторінка "любителя природи" Трампа-молодшого в соцмережі Instagram рясніє політичними заявами цілком у стилі його батька. Тому важко уявити, що цю поїздку можна розглядати окремо від порядку денного 47-го президента США, інавгурація якого відбудеться 20 січня.

Після своєї перемоги на виборах у листопаді Дональд Трамп уже вимагав контролю над кількома місцинами за межами США: він хотів би, щоб Панамський канал повернувся під суверенітет США. Після того, як Трамп пригрозив, серед іншого, штрафними митами своєму північному сусідові Канаді, він почав говорити вже й про злиття двох гігантських країн Північної Америки в одну державу.

Однак найсерйознішими, вочевидь, виглядають претензії Трампа саме на Гренландію: Трамп, у минулому магнат нерухомості, висловив зацікавленість у придбанні цієї данської території ще у 2019 році, під час свого першого терміну перебування на посаді. Коли прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен йому відмовила, Трамп скасував державний візит до Данії.

За останні кілька тижнів Трамп кілька разів повторював своє бажання: перед відбуттям свого сина в Гренландію він опублікував відео, де чоловік в кепці з гаслом MAGA ("Зробимо Америку великою знову" - Ред.) закликає Трампа купити Гренландію та звільнити її від данського "колоніального панування".

Трамп обіцяє захист Гренландії та її приблизно 56 тисячам жителів, але поки що не озвучив жодних мотивів цих своїх прагнень. Багатий сировиною Арктичний регіон, на який Росія та Китай також дедалі рішучіше висувають свої претензії на тлі танення крижаних покривів, обіцяє економічні та геополітичні переваги. США мають у регіоні Аляску і з 1951 року тримають базу ВПС на північному заході Гренландії. Тепер Трамп вважає володіння США найбільшим островом у світі "абсолютною необхідністю" і вже пригрозив Данії економічним тиском, щоб змусити її укласти таку угоду.

Політолог з Кельна Томас Єгер (Thomas Jäger) розгледів ще один можливий прихований мотив Трампа. Про нього він розповів в ефірі новинного телеканалу n-tv: "Можна уявити, що Трамп хоче стати частиною традиції тих президентів, які значно розширили територію, коли у XIX столітті США приростали землями на Заході, придбавши Аляску. Це те, що зробило б його (Трампа - Ред.) справді великим президентом".

Поштовх до незалежності Гренландії від Данії

Гренландія як засіб досягнення мети - до цієї формули критично ставиться депутатка парламенту Данії від Гренландії Аая Хемніц: "Я не хочу бути пішаком у диких мріях Трампа про розширення своєї імперії та включення до неї нашої країни", - написала вона у соцмережі Facebook.

Тим паче, що зараз у внутрішній політиці Гренландії точаться зовсім інші дебати: прем'єр-міністр Егеде у своєму новорічному зверненні закликав до "важливих кроків до незалежності країни" і додав: "Майбутнє і країна належать нам!"

Острів, населений інуїтами, був колонізований Данією та Норвегією у XVIII столітті й згодом потрапив під адміністрацію данської корони. Після Другої світової війни Гренландія була офіційно деколонізована, але водночас жінок змушували використовувати засоби контрацепції, а дітей депортували на материкову частину Данії всупереч волі батьків. Минуле повільно опрацьовують, але гренландців це наштовхує на настрої остаточно розпрощатися з Копенгагеном.

Прихильники незалежності сподіваються на подальший "попутний вітер" у квітні, коли в цьому автономному регіоні обиратимуть новий парламент. У своєму новорічному зверненні Егеде сказав, що парламент уже почав розробку конституції незалежної Гренландії.

Данія не збирається відмовлятися від Гренландії

Спірним є те, чи може взагалі постати незалежна Гренландія, яка буде економічно самодостатньою. Копенгаген щороку переказує острову близько 550 мільйонів євро, приблизно третину загального бюджету.

І Данія навряд чи захоче залишитися без Гренландії, не в останню чергу через її природні ресурси та геостратегічне значення. Невдовзі після пропозиції Трампа міністр оборони Троелс Лунд Поульсен опублікував список інвестицій у військову інфраструктуру Гренландії.

Водночас Королівський дім на новому національному гербі відвів Гренландії більше місця: замість того, щоб затиснути гренландського білого ведмедя в кутку разом з бараном з Фарерських островів, обидва геральдичні звірі тепер мають власне поле. "Ми маємо бути разом", - заявив король Фредерік у своїй новорічній промові.

Чи підпишуться під цим твердженням гренландці? Це питання, ймовірно, стане темою у виборчій кампанії. Незалежність, приєднання до США чи збереження території у складі Данії, можливо, з вищими субсидіями - зростання геополітичної цінності Арктики, де тане лід, схоже, грає на руку Гренландії.