З першого січня Польща перебере на себе головування у Раді Європейського Союзу. У цій ролі Варшава опікуватиметься графіком зустрічей та засідань Ради ЄС, вирішуватиме, які питання виносити на їхній порядок денний, виступатиме посередником у спілкуванні між всіма державами-членами, а також представлятиме Євросоюз у відносинах з третіми країнами.

Для України ці нові повноваження Польщі, з якою Київ поєднують особливі відносини, дають підстави сподіватися, що наступні шість місяців польське головування сприятиме просуванню українських інтересів у Брюсселі. Так, президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від головування Варшави, зокрема, пришвидшення переговорного процесу щодо вступу до ЄС. "За час головування Польщі в Євросоюзі ми розраховуємо відкрити щонайменше два кластери (у переговорах про вступ. - Ред.). Якщо чесно, то в нас є амбітна мета, дуже амбітна - відкрити наступного року всі кластери", - сказав Зеленський.

Проте, окрім прогресу у перемовинах про вступ, існують й інші пріоритетні для України питання, вирішення яких було фактично заблоковане під час головування Угорщини, яка обіймала посаду очільниці Ради ЄС попередні півроку. Нарощування санкцій ЄС проти Росії, виділення військової допомоги, надання далекобійної зброї і ймовірне посередництво польського головування у переговорному процесі щодо завершення війни, - чи варто очікувати Києву, що Варшава відстоюватиме його інтереси за всіма цими напрямками? DW запитала про це у європейських експертів.

Пріоритети польського головування

Серед пріоритетів головування Польщі у Раді ЄС можна виділити чотири головні напрямки, каже Іонела Марія Чіолан, наукова співробітниця з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони ЄС Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса. А саме: відносини між Євросоюзом та США за другого терміну президента США Дональда Трампа, Україна, європейська оборона та переговори щодо майбутнього європейського багаторічного бюджету. А представниця Польщі при ЄС Агнешка Бартол пообіцяла, що Варшава "від першого і до останнього дня свого головування" активно просуватиме ще й питання розширення ЄС.

Щоб втілити ці пріоритети, польське головування робитиме ставки на "більш політичний ЄС, базований на лідерській ролі Європейської Ради, на противагу більше процедурній ролі Єврокомісії", прогнозує головний редактор польського журналу Visegrad Insight, який видається незалежною аналітичною групою Res Publica Foundation, Войцех Пшибильський. Проте чи збігаються пріоритети польського головування із інтересами України?

Переговори про вступ: особливих проривів не очікується

Якщо говорити про очікування президента Зеленського щодо переговорів про розширення, то експерти не вважають, що Україні вдасться істотно їх пришвидшити. Варшава продовжуватиме підтримувати Київ у його зусиллях із впровадження технічних реформ та просування галузевої інтеграції, однак "протягом наступних шести місяців суттєвий прогрес навряд чи відбудеться, оскільки процес включає детальні переговори та імплементацію 35 розділів європейського законодавства перед тим, як перейти до більш політично чутливих дискусій", зауважує Іонела Марія Чіолан. "Я не очікую особливих сюрпризів у цій сфері", - наголосила експертка.

Хоча розширення ЄС і є ключовим пріоритетом для Польщі, проте Варшава переконана, що поступ у переговорах має залежати від здобутків країни в здійсненні реформ, погоджується і Войцех Пшибильський. "До речі, Угорщина під час головування обіцяла деяким свої сусідам, зокрема, Сербії, значний прогрес у вступних переговорах, але не змогла його забезпечити, оскільки ЄС не хоче поступатися своїми принципами щодо розширення", - відзначив експерт.

Польща просуватиме подальші санкції проти Росії

Від початку російської агресії Польща була серед країн, які виступали за жорстку санкційну політику проти Москви. І польське головування збирається дотримуватися цієї лінії та без зволікань розглянути пропозицію Єврокомісії щодо 16 пакету санкцій проти Росії, котра, як очікується, офіційно надійде в кінці січня.

За повідомленням агентства Reuters, два тижні тому десять країн, серед яких Польща, виступили з пропозицією внести до 16 санкційного пакету обмеження на торгівлю російськими металами, зокрема, алюмінієм. Пропозиція накласти санкції на російську компанію-виробника алюмінію "Русал" звучала й раніше, але "угорське головування було вороже налаштована до цієї ідеї", пише Reuters.

Польща справді може зіграти важливу роль у запровадженні санкцій, у тому числі й тих, які спрямовані на скорочення імпорту російського скрапленого газу та на сферу ядерної енергетики РФ, відзначає і науковий співробітник з питань оборони словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. Проте він припускає, що розширити санкції проти РФ за польського головування може бути складним завданням, "враховуючи симпатії деяких членів ЄС до Росії".

У сфері оборони інтереси збігаються

Щодо наміру Варшави зосередити свої зусилля на європейській обороні, зокрема на зміцненні європейського крила НАТО, то це відповідає інтересам Києва, особливо з огляду на заяви новообраного президента США Дональлда Трампа про те, що Європа має взяти на себе головний тягар у наданні військової та фінансової допомоги Україні. "Окрім того, в дискусіях про розбудову європейського оборонного ринку у ЄС є ті, хто пропонує включити в нього українську оборонну промисловість, її інноваційні та адаптивні навички у виробництві та перепрофілюванні зброї, оскільки європейцям є чому повчитися в українців. І Польща (на посаді голови Ради ЄС. - Ред.) може підтримати це", - зазначає Іонела Марія Чіолан.

У напрямку зміцнення оборонного потенціалу ЄС, де зусилля мають бути зосереджені на розвитку європейської оборонної промисловості, а також на виробничому партнерстві з Україною, Польщі допомагатиме і новий єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, додає Роджер Гілтон. "Якщо на горизонті з'являться перспективи угоди про припинення вогню, демонстрація стійкості оборонної промисловості ЄС проти Кремля буде необхідною для забезпечення вигідних умов переговорів", - каже експерт.

Варшава може відіграти роль у виробленні гарантій безпеки для України

Нещодавно прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що мирні переговори щодо війни в Україні можуть початися вже цієї зими і відзначив, що польське головування в ЄС готове відігравати у них провідну роль.

Варшава вже бере участь у дискусіях з цього приводу у рамках Веймарського трикутника та в інших мініформатах за участю країн Балтії, Північної Європи та Великобританії. Таким чином під час головування у Раді ЄС Польща зможе зосередитися на розробці узгодженої та єдиної європейської стратегії щодо припинення вогню та мирної угоди, прийнятної як для України, так і для Євросоюзу, вважає Марія Іонела Чіолан.

На готовність Польщі стати координаторкою ймовірних переговорів щодо війни Росії проти України великою мірою вплинули заяви Дональда Трампа про намір завершити гарячу фазу війни якомога швидше. "І поки Київ розмірковує над тим, чи вдалим є час для початку мирних переговорів, Варшава повинна відігравати провідну роль у формуванні того, що могло б представляти собою легітимні гарантії безпеки для України", - переконаний Роджер Гілтон.

Водночас експерт вважає, що хоча головування Польщі у ЄС є загалом позитивною новиною для Києва, проте з огляду на те, що воно припало "на непростий для ЄС момент", "президенту Зеленському та його команді не варто безпідставно завищувати свої очікування".