Швеція відхилила 13 офшорних вітроелектростанцій у Балтійському морі, які, на думку шведського уряду, становили ризик для здатності країни захистити себе від атак з боку Росії.

Про це пише Bloomberg.

За словами міністра оборони Швеції Пала Йонсона, офшорні турбіни можуть перешкоджати діяльності підводних човнів і затримувати здатність реагувати на будь-які ракети, що наближаються.

Йонсон сказав, що ситуація з безпекою в Балтійському морі є "надзвичайно чутливою".

Занепокоєність Швеції щодо російської агресії посилилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, яке спонукало скандинавську країну приєднатися до НАТО разом із сусідньою Фінляндією. Збройні сили Швеції також наклали вето на берегові вітряні парки з міркувань безпеки.

Відхилені проєкти мали б загальну потужність близько 140 терават-годин, або майже стільки ж, скільки складає поточний попит Швеції. Незважаючи на те, що всі вони не були б побудовані, це завдає великого удару по майбутньому енергопостачанню країни.

Хоча Швеції необхідно приблизно подвоїти виробництво електроенергії протягом наступних кількох десятиліть, щоб задовольнити потреби електрифікації економіки, безпека нації є найважливішою, сказав Йонсон, додавши, що "інтереси Збройних сил повинні мати додаткову вагу при ухваленні будь-яких рішень".

За словами Йонсона, оскільки вітрові електростанції перешкоджають сигналам, у Швеції буде набагато менше часу, щоб відповісти на будь-яку атаку.

"Раннє попередження має вирішальне значення як для протидії балістичним, так і крилатим ракетам. Для населення також важливо мати можливість шукати притулку в разі нападу на Швецію", - підкреслив Йонсон.

Наприкінці серпня повідомлялося, що служби безпеки семи європейських країн поінформували норвезьких енергетичних керівників і чиновників, зокрема компанію Equinor - найбільшого постачальника газу в Європі, про те, що вони бачать російські загрози для критичної інфраструктури.