Фінансові новини
- |
- 10.07.26
- |
- 08:52
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Захід вже не боїться ядерних погроз Путіна, - Time
08:41 07.10.2024 |

Лідери країн Заходу перестали боятися ядерних погроз Роcії та дедалі більш рішуче висловлюються за подальшу підтримку України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на журнал Time.
У публікації зазначається, що ескалацією погроз ядерної війни, Кремль намагається перешкодити західним країнам підтримувати Україну, особливо коли йдеться про зброю для ударів на великі відстані по об'єктах у глибині РФ.
Видання нагадало, що 19 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав надати Україні зброю та дозвіл на завдання таких ударів.
Відповідь Москви на цей документ була незвично жорсткою. Спікер Держдуми РФ В'ячеслав Володін у Telegram зазначив, що ця резолюція "призведе до світової війни із застосуванням ядерної зброї". Далі він написав, що одна російська міжконтинентальна балістична ракета здатна долетіти за 3 хвилини і 20 секунд до Страсбурга, де розміщений Європейський парламент.
Натомість президент Європарламенту Роберта Мецола в інтерв'ю Time назвала заяву Володіна "типовою реакцією, яка конфронтаційна". Відповідаючи на запитання, чи сприймає вона такі погрози серйозно, політик додала: "Якщо така риторика буде посилюватися, то ми повинні бути до цього готові".
Водночас прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зазначила, що не знає чи є риторика чиновників Кремля блефом або правдою. Однак, за її словами, "ми ніколи не можемо дозволити комусь, хто не поважає демократію, права людини і все те, у що ми віримо - ми не можемо дозволити йому вирішувати, що нам робити".
"Виважена реакція відповідала зростаючій тенденції серед західних чиновників. Для багатьох з них Владімір Путін став схожим на хлопчика, який занадто часто кричав про ядерну зброю, притупляючи вплив свого власного ядерного стримування і дозволяючи багатьом європейцям позбутися страху перед ним", - пише видання.
За словами Фредеріксен, "страх і лідерство не йдуть пліч-о-пліч". Вона додала, що звичка Заходу турбуватися про "червоні лінії" Путіна, призвела до надто великих затримок у підтримці України.
"Єдина червона лінія, яку я бачу в цій війні, вже була перетнута, коли вони напали на Україну", - сказала глава данського уряду.
Time зазначає, що, чітко усвідомлюючи ігнорування "червоних ліній", Кремль продовжує дедалі більше їх малювати. Видання нагадало, що через кілька днів після погрози Володіна на адресу Страсбурга, Путін заявив, що Росії слід знизити поріг застосування ядерної зброї. Диктатор припустив, що в разі широкомасштабної атаки із застосуванням звичайних озброєнь, таких як ракети або навіть безпілотники, Росія може відповісти атомною бомбою.
"Ця формальна зміна в ядерній доктрині, яка раніше передбачала ядерну відповідь лише у випадку екзистенціальної загрози для Росії, потрапила до заголовків газет і викликала новий виток дебатів у західних столицях. Однак це не викликало помітну зміну тональності з боку України або її найближчих союзників", - пише видання.
Ядерні погрози Кремля
З початку повномасштабної війни, російські чиновники неодноразово заявляли про готовність застосувати ядерну зброю проти України і навіть країн НАТО за військову підтримку Києва. Однак така риторика не сильно налякала лідерів країн Заходу.
Після низки дронових і ракетних атак ЗСУ по арсеналах зброї на теренах РФ, 25 вересня Путін запропонував змінити ядерну доктрину і розширити умови застосування ядерної зброї. За новим підходом, агресію проти Росії з боку будь-якої неядерної держави, але за участю або підтримкою ядерної держави, пропонується розглядати як їхній спільний напад на РФ. Також застосування можливе у разі масованої атаки дронів чи літаків.
У Держдепартаменті США такі погрози Путіна назвали "безвідповідальними".
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Європейський парламент висловив занепокоєння повільними темпами
реалізації 10-пунктного плану пріоритетних реформ, відомого як "план
Качка-Кос", та закликав Україну якнайшвидше перейти від обговорень до
практичних результатів.
Під час пресконференції американський президент натякнув, що Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.
Європарламент схвалив комплексний документ щодо прогресу України на
шляху до ЄС - у якому, поруч з іншим, підтримав пункт від польських
євродепутатів з критикою президента України за найменування підрозділу
на честь героїв УПА.
Лідери НАТО заявили про подальшу підтримку України в розміні 140 млрд
євро у 2026-2027 роках та констатували, що Україна сприяє
трансатлантичній безпеці.
Канада анонсувала виділення пакета військової допомоги Україні на суму 900 мільйонів доларів. До нього входять засоби ППО.
Страхова компанія VUSO (ВУСО) за
підсумками 2025 року сплатила понад 348 мільйонів гривень податків до
бюджетів усіх рівнів. Водночас загальний обсяг допомоги компанії Силам
оборони України з початку повномасштабної війни наближається до 100
мільйонів гривень.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що розмовляв з
українським колегою Володимиром Зеленським під час вечері лідерів
напередодні саміту НАТО.
Народний банк Китаю у червні продовжив нарощувати золоті резерви,
незважаючи на суттєве зниження світових цін на дорогоцінний метал.
НАТО модернізує свою місію з патрулювання повітряного простору Литви,
Латвії та Естонії, перетворивши її на місію протиповітряної оборони.
Відтепер пілотам винищувачів Альянсу дозволять збивати повітряні цілі,
які залітають на територію країн.
Президент США Дональд Трамп заявив про посилення проблем у відносинах США з Іспанією.
Поки світові автовиробники обережно дискутують про темпи переходу на
електротягу, китайська корпорація BYD продовжує агресивну експансію
інфраструктури
Вища судова інстанція Європейського Союзу - Європейський суд
справедливості (ECJ) - ухвалила остаточне рішення у справі проти
компанії Google та її материнського холдингу Alphabet.
За словами CEO Microsoft Commercial
Business Джадсона Олтгоффа, компанії вже концентруються не на тестуванні
ШІ, а на отриманні вимірюваної віддачі від інвестицій.
За шість місяців 2026 року в Україні продали
близько 33 тис. нових легкових автомобілів, що на 0,5% більше, ніж за
аналогічний період минулого року.
OpenAI веде попередні переговори про передачу уряду США 5% акцій
компанії. За задумом генерального директора Сема Альтмана, аналогічну
частку державі могли б передати й інші провідні американські розробники
штучного інтелекту, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела.
Компанія Microsoft оголосила про
прискорення ініціативи Quantum Safe Program (QSP) та заявила про намір
перевести свої продукти й сервіси на постквантову криптографію (PQC) до
2029 року.
Samsung Foundry відновила розробку 1,4-нм технологічного процесу після
паузи, однак масове виробництво таких чипів тепер заплановане лише на
2029 рік.