Норвезьке агентство з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) зафіксувало підвищення рівня радіації на кордоні з Росією. Виявлено сліди цезію-137.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Barents Observer.

За даними DSA, на двох станціях радіаційного моніторингу - Вікшьофьелль та Сванховд - виявили сліди цезію-137. Радіоактивний ізотоп утворюється в результаті розпаду урану-235, що використовується в паливі атомних реакторів і ядерній зброї.

При цьому агенство стверджує, що кількість цезію є "дуже низькою". Однак він перевищував звичайні показники - близько 5 мікробеккерелів на кубічний метр.

Зазначається, що радіоактивний ізотоп був виявлений між 9 і 12 вересня тільки на станціях поблизу норвезько-російського кордону. Інші пости спостереження в північній Норвегії та Лапландії не виявили підвищення рівня радіації. Також не було жодних повідомлень про наявність цезію-137 на території Росії.

У DSA зазначили, що джерело забруднення цезієм-137 залишається невідомим. Однак в Баренцевому морі працюють кілька атомних криголамів та підводних човнів. 16 вересня там завершилися масштабні стратегічні навчання "Океан-2024" завершилися 16 вересня.

Проте експерти вважають малоймовірним, що витік цезію-137 стався через проблеми з роботою реакторів на кораблях.

Ще однією ймовірною причиною може бути випробування російської ракети з ядерним двигуном "Буревісник". Полігон для запуску цієї ракети розташований на архіпелазі Нова Земля, де раніше СРСР проводив ядерні випробування.

За даними Barents Observer, влітку та на початку осені на Новій Землі активно працювали російські ядерні фахівці. Спеціальні судна "Росатома" були помічені в регіоні, а на військовому аеродромі "Рогачево" приземлялися транспортні літаки Іл-76.

За словами Бредо Меллера із підрозділу з надзвичайних ситуацій DSA, цезій також може походити від лісових пожеж.

Опади від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та навіть ядерні випробування в атмосфері до 1962 року все ще можна виміряти в природі. Цезій-137 має період напіврозпаду близько 30 років.