Спроби Угорщини та Словаччини залучити Євросоюз до суперечки з Україною через російську нафту провалилися. Європейська комісія загальмувала їх прохання закликати Київ зняти санкції з російської нафтової компанії "Лукойл", пише Financial Times.

Після рішення України заблокувати транзит російської нафти Лукойлу в Угорщину та Словаччину ці європейські країни звернулися до Європейської комісії з проханням розпочати консультації щодо торгової угоди з Україною.

Проте Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС щодо торгівлі, заявив Financial Times, що Брюсселю потрібно більше часу для збирання доказів та оцінки правової ситуації.

На вчорашній зустрічі торгових представників держав-членів 11 країн виступили на підтримку Домбровскіса, і жодна з них не стала на бік Будапешта та Братислави, повідомили FT три дипломати.

Один із них заявив, що торгова угода з Україною включає положення про безпеку, яке може допустити зрив постачання.

Україна наполягає, що трубопроводом іде той самий обсяг нафти, що й раніше, завдяки іншим російським компаніям. Російська нафта становить 35-40% вхідних ресурсів єдиного словацького НПЗ. Продукція, вироблена з цієї нафти, також експортується до самої України та багатьох країн Центральної Європи.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив виданню, що він "мусить відреагувати", якщо Україна не змінить свою позицію щодо Лукойлу. Пеллегріні додав, що Словаччина допомагає Україні реверсом газу та продажем електроенергії.

Представники Угорщини відмовилися від коментарів.

Лукойл є однією з кількох російських компаній, які постачають нафту в Угорщину через південну частину нафтопроводу "Дружба" в Україні. Для угорської компанії Mol російські постачання забезпечують дві третини усієї сирої нафти, але не виключено, що вона зможе повністю замінити їх із 2025 року, повідомило Fitch Ratings на початку цього року.

Лукойл перебував під санкціями в Україні з 2018 року, але вони були обмеженими - стосувалися тільки виведення капіталів, обмеження торговельних операцій та заборони участі в приватизації чи оренді державного майна. У червні 2024 року РНБО суттєво їх розширила, додавши, зокрема, заборону на транзит.