Масуд Пезешкіан, якого деякі оглядачі називають реформістом, переміг у другому турі президентських виборів Ірану. Вони були призначені після того, як попередній президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув у травні внаслідок падіння гелікоптеру.

У другому турі президентських виборів Масуд Пезешкіан набрав 53,3%, його суперник - консерватор Саїд Джалілі отримав 44,3%.

Після підбиття підсумків виборів Пезешкіан подякував своїм прихильникам, які прийшли голосувати "з любов'ю і для того, щоб допомогти" країні, передає AFP.

"Ми простягнемо руку дружби всім; ми всі люди цієї країни; ми маємо використовувати кожного для прогресу країни", - сказав він в ефірі державного телебачення.

Масуд Пезешкіан походить з нацменшин - з родини азербайджанця і курдки, він брав участь у ірано-іракській війні 1980-1988 років, де часто керував підрозділами медиків, потім працював кардіохірургом. У 1997 році він вперше обійняв урядову посаду заступника міністра охорони здоров'я, коли до влади прийшов президент-реформатор Мохамад Хатамі. У 2001-2005 роках очолював Міністерство охорони здоров'я. У 2016-2020 роках він був першим віце-спікером парламенту.

В минулому політик неодноразово критикував силові структури за насильство під час протестів.

Під час передвиборчої кампанії Пезешкіан критикував іранську "поліцію моралі", яку у вересні 2022 року звинуватили у побитті за неправильне носіння хіджабу 22-річної Махси Аміні. Смерть цієї дівчини спровокувала масові протести і зіткнення з силовиками, внаслідок яких сотні людей загинули, тисячі опинилися за гратами.

Пезешкіан обіцяє припинити "ізоляцію" Ірану від решти світу. Крім того, політик закликав до "конструктивних відносин" і "конструктивних переговорів" із Заходом щодо відновлення угоди щодо іранської ядерної програми 2015 року, в рамках якої Іран погодився обмежити свою ядерну програму в обмін на послаблення західних санкцій. У цьому він має підтримку колишнього міністра закордонних справ Джавада Заріфа, який вважається архітектором угоди і розрядки у відносинах з Заходом.

Суперник Пезешкіана, консерватор Саїд Джалілі виступав за збереження статус-кво. Колишній учасник ядерних переговорів має велику підтримку серед найбільш релігійних громад Ірану. Джалілі відомий своєю жорсткою антизахідною позицією і виступає проти відновлення ядерної угоди, яка, за його словами, перетнула "червоні лінії" Ірану. Він також є прихильником подальшого зближення Ірану з Китаєм і Росією.

Хоча Пезешкіана вважають реформістом, він є глибоко відданим рахбару - релігійному лідеру Ірану, аятолі Алі Хаменеї. Деякі експерти раніше заявляли, що у разі його обрання Ірану не слід очікувати чогось більшого, ніж пом'якшення риторики щодо внутрішньої опозиції.

В Ірані 61,5 млн. виборців, які мають право голосу. У першому турі президентських виборів 28 червня проголосувало лише близько 40% - це найменший показник з часу перемоги Ісламської революції 1979 року. У другому турі явка виборців становила 49,8%. Кількість зіпсованих бюлетенів перевищила 600 тисяч, повідомляє AFP.

Прийти проголосувати людей закликали, зокрема, місцеві ЗМІ.

Реформістська щоденна газета Sazandegi писала: "Майбутнє пов'язане з вашими голосами", а газета Hammihan - "Тепер ваша черга". Щоденне видання Hamshahri, яке керує муніципалітетом Тегерана, опублікувало матеріал під назвою "100 причин для голосування".

При цьому в іранських соціальних мережах поширився хештег "зрадницька меншість", який закликає не голосувати за жодного з кандидатів і називає будь-кого, хто це зробить, "зрадником".

Верховний лідер аятола Алі Хаменеї відкинув припущення, що низька явка свідчить про неприйняття його правління.

"Є причини [низької явки], і політики, і соціологи вивчать їх, але якщо хтось думає, що ті, хто не голосував, виступають проти еліти, вони явно помиляються", - сказав він.

За правління попереднього президента-консерватора Раїсі Іран суттєво зблизився з Росією.

Україна неодноразово звинувачувала Іран в постачанні Росії дронів, зокрема, "Шахедів". В Ірані спочатку заперечували це, але в листопаді 2022 року міністр закордонних справ Хоссейн Абдоллахіян заявив, що "невелику кількість" дронів Москві поставили за кілька місяців до повномасштабної війни.

"Якщо з'ясується, що Росія використала іранські безпілотники у війні в Україні, ми не залишимося байдужими до цього питання. Наша позиція щодо війни в Україні - припинення війни, повернення сторін до переговорів та повернення біженців у свої будинки. Іран на рівні президента та міністра закордонних справ доклав багато зусиль щодо цього", - заявив він тоді.

Абдоллахіян загинув разом з президентом Ібрагімом Раїсі внаслідок падіння гелікоптеру у травні 2024 року.