Сенат Італії 18 червня схвалив запропоновану урядом конституційну реформу, яка передбачає зокрема пряме обрання прем'єр-міністра та покликана, за словами її ініціаторів, привнести стабільність в італійську політику.

Про це пише "Європейська правда" з посиланням на Il Sole 24 Ore.

Конституційну реформу Італії підтримали 109 сенаторів, проти проголосували 77, ще один - утримався. Проти реформи виступали опозиційні партії, які розмахували конституцією й триколірними прапорами на знак протесту.

Італійська прем'єр-міністерка Джорджія Мелоні, яка особисто ініціювала реформу, привітала рішення Сенату як "перший крок до зміцнення демократії, стабільності наших інститутів, припинення палацових ігор і повернення громадянам права обирати, хто буде ними керувати".

Після Сенату документ вирушає до нижньої палати - Палати депутатів, але загалом він має пройти чотири читання у двох палатах і у фінальній версії повинен заручитись підтримкою двох третіх голосів - або ж бути схвалений на референдумі.

Проєкт, нагадаємо, передбачає обрання голови уряду загальним, прямим голосуванням одночасно з виборами до нижньої палати парламенту Італії.

Крім того, у разі вотуму недовіри чи відставки прем'єра новий призначається лише з-поміж депутатів парламенту і під зобов'язання реалізовувати урядову програму попередника - це має покласти край технічним урядам.

Також пропонується скасувати довічні посади сенаторів, за винятком колишніх президентів країни. Ті сенатори, які вже мають довічний статус, його збережуть. Повноваження президента Італії реформа не зачіпає.

Остання серйозна спроба реформи конституції Італії у 2016 році завершилась невдачею. Тодішній прем'єр Маттео Ренці подав у відставку після того, як на референдумі відхилили його пропозицію зменшити роль Сенату й регіональної влади.