Міністр оборони Швеції Пол Йонсон оцінив, що після приєднання його країни до НАТО їй знадобиться до двох років, щоб досягти бажаної потужності для надання Україні більшої кількості боєприпасів і посилення власних збройних сил.

Про це він розповів у інтерв'ю агентству Bloomberg, пише "Європейська правда".

Йонсон окреслив три цілі для Швеції в оборонній сфері станом на сьогодні забезпечення перемоги України у війні з Росією, інтеграція Швеції до НАТО та розширення армії країни.

Швеція вже подвоїла військові витрати з 2020 року і планує виділяти 2,6% валового внутрішнього продукту на оборону до 2030 року. У короткостроковій перспективі цього все одно може бути недостатньо для того, щоб протистояти супротивнику, який переводить свою економіку на військові рейки.

"Росія стала на ноги швидше, ніж євроатлантична спільнота... Я очікую, що ми наздоженемо її, але думаю, що пройде рік або два, перш ніж ми побачимо повний ефект", - сказав Йонсон.

Скандинавська країна надала Україні танки, бойові машини, артилерійські системи, боєприпаси та інше обладнання, яке потребує заміни. Водночас вона прагне задовольнити свої амбіції, які включають збільшення кількості військових кораблів і підводних човнів, а також значне посилення спроможності відбивати повітряні атаки.

"Ми прийшли з епохи, коли вважалося, що у нас дуже мало грошей, але багато часу. Зараз у нас значно більше грошей, але менше часу, тому що ми дуже стурбовані тим, що Росія може відновити себе і становити військову загрозу для всього Альянсу", - сказав Йонсон.

За його словами, уряд Швеції має намір потроїти виробництво артилерійських боєприпасів протягом наступних кількох років, і що він розгляне потенційні регуляторні зміни, які можуть сприяти нарощуванню потужностей.

"Усвідомлення цього виклику зростає, і відчуття нагальності зростає. Проте я очікую, що ефект від нарощування потенціалу буде більшим у 2025 і 2026 роках", - оцінив міністр оборони Швеції.

"Це виклик, який зараз відчуває вся Європа, бо наша оборонно-промислова база була сформована для ситуації мирного часу. Зараз ми зіткнулися з війною на виснаження, яка насправді є війною складів, і тому ми нарощуємо виробництво і забезпечуємо швидке зростання", - додав Йонсон.

Тим часом головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден вважає, що господар Кремля Владімір Путін хоче дістати контроль над шведським островом Готландом.

А напередодні стало відомо, що російська влада планує в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою і Фінляндією в Балтійському морі.