Тисячі людей, яких звезли автобусами з усієї країни, скандували гасло "Китай-Сербія" і розмахували прапорцями країн на церемонії привітання голови КНР Сі Цзіньпіна у середу, 8 травня, у Белграді. Сербський президент Александар Вучич звернувся до натовпу з балкону, назвавши китайського лідера "сталевим" другом, чий візит є "історичним", бо відкриває шлях до ще тісніших зв'язків.

Можливо, дати візиту до Белграда, столиці Сербії, випадково опинилися в календарі голови КНР Сі Цзіньпіна. Але цілком не виключено, що їх підбирали дуже ретельно, адже цими днями виповнюється рівно чверть століття відтоді, як у травні 1999 року бомба НАТО влучила в посольство Китаю в Белграді. Троє китайських журналістів тоді загинули, понад двадцятеро осіб отримали поранення.

Бомбардування сталося на тлі косовської війни, коли у НАТО вирішили втрутитися, щоби зупинити етнічні чистки сербів проти албанців у Косові - тодішній автономній провінції в складі Сербії. Однак західний військовий альянс діяв тоді без мандату ООН.

У НАТО заявили, що посольство Китаю в Белграді випадково потрапило під удар. Пекін в цьому сумнівається. Цей авіаудар досі ще відіграє важливу роль для Китаю: Сербія таким чином стає ідеологічним союзником у боротьбі проти "Заходу на чолі зі США".

Таким чином Сербія, країна з населенням 6,6 мільйона жителів, і Китайська Народна Республіка з населенням 1,4 мільярда жителів роками підтримують дружні та прагматичні відносини.

Кредити, інфраструктура, заводи

Це передусім стосується економіки. Сербія використовує величезний китайський кредит обсягом 3,2 мільярда євро для будівництва 5000 кілометрів каналізаційної системи та 159 очисних споруд, оскільки системи очищення стічних вод немає навіть у столиці Белграді. Китайці також контролюють великий металургійний завод у центральній Сербії, інший металургійний завод включаючи мідний рудник, на сході країни та шинний завод на півночі.

Китайські компанії також беруть участь у реалізації проєкту, який є справою престижу для сербського президента Александара Вучича: Белград готується приймати всесвітню виставку EXPO 2027 - для цього Вучич будує новий міський район і новий національний стадіон. Очікується, що все це обійдеться у 17 мільярдів євро.

Сербія як ворота на Захід

Для китайських компаній, які мають амбітні цілі на європейському ринку, Сербія протягом багатьох років була своєрідною брамою. Незважаючи на те, що країна має торговельні угоди з Брюсселем, вона досі не є членом ЄС і, отже, на неї не поширюються всі суворі правила Євросоюзу.

Вучич у Сербії урядує як прагматичний автократ, який тримає ЗМІ на "короткому повідці" та запобігає надто критичному висвітленню китайського впливу. Чи то відкриття китайського мосту в Белграді, чи відкриття ділянки автомагістралі та залізничної лінії між Белградом і Будапештом - Вучич завжди готовий засвітитися перед телекамерами з такої нагоди.

Залізницю Будапешт-Белград згодом має бути подовжено через Північну Македонію до головного грецького порту Пірей, який за останні 15 років став своєрідним плацдармом Китаю для виходу на європейський ринок. Зрештою, це має стати важливим пунктом в "новому Шовковому шляху", який розбудовує Китай.

"За останні 15 років Китай фактично став одним зі стовпів інфраструктурного та економічного розвитку Сербії", - каже політолог, експерт із Китаю у Belgrade Fund for Political Excellence Стефан Владисавлєв. Це добре узгоджується з основним курсом сербського уряду: прогрес, створення робочих місць, підвищення зарплат.

Не тільки економіка

Китай є другим за величиною торговим партнером Сербії після Німеччини. Але якщо дефіцит зовнішньої торгівлі з Німеччиною становить пів мільярда євро, то з Китаєм торік становив 3,4 мільярда.

Це має змінити угода про вільну торгівлю між Белградом і Пекіном, яка набуде чинності в липні, сподіваються в уряді Сербії. За словами президента Вучича, головна мета - продавати китайцям більше сербських овочів, фруктів, алкогольних напоїв і вина.

"Сталева дружба", як іменують свої відносини Белград і Пекін, особливо зміцнилася на початку пандемії COVID-19, зазначив Владисавлєв. Тоді китайці надіслали Сербії велику кількість доз вакцини та масок. Це залишилося в пам'яті. Натомість про понад 100 мільйонів євро допомоги від ЄС на боротьбу з пандемією сербські ЗМІ майже не згадували.

Зрештою, тут ідеться про велику політику. У той час як Вучич офіційно хоче привести свою країну до ЄС, хоч прогрес на цьому шляху повільний, він також підтримує тісні зв'язки з православною Росією, а ще дедалі більше з Китаєм.

Обидві країни з правом вето в Раді Безпеки ООН підтримують Сербію, яка відмовляється визнавати незалежність колишньої сербської провінції Косово.

"Фантомний образ ідеального друга"

Але російська підтримка має свою політичну ціну, особливо після початку війни Росії проти України. Натомість з боку Пекіна, вочевидь, політичних умов поки не висувають.

"Китай - це фантомний образ ідеального друга Сербії", - каже Владисавлєв. Йдеться про економічну та політичну підтримку, а також про сприйняття у Сербії Китаю як великої держави, яка протистоїть Заходу.

Саме це для ЄС і США виглядає підозрілим, продовжив політолог. "Балкани завжди були переважно частиною західної сфери впливу. Тому є побоювання, що з можливим вступом Сербії до ЄС центр китайських інтересів також зміститься в центр Європи".

Курс президента Вучича на дружбу з Китаєм схвально сприймає і населення Сербії. Згідно з усіма опитуваннями, Китай там називають другим найкращим приятелем і другим за важливістю союзником Сербії. Першим, як і раніше, залишається Росія. ЄС і США у цьому списку опинилися далеко позаду.