Росія вже понад сто років винна Румунії понад 90 тонн золота. Весь цей час Бухарест домагався його повернення, але безуспішно. У четвер, 14 березня, у Страсбурзі Європарламент ухвалив резолюцію, яка робить повернення "румунського національного надбання" завданням усього Європейського Союзу.

"Національне надбання Румунії" - це 91,5 тонни чистого золота із запасів Нацбанку Румунії, колекції королівських коштовностей і рідкісних монет разом із культурними та історичними цінностями - держархівами, дорогоцінними історичними рукописами, картинами, рідкісними книжками і колекціями з державних і приватних установ, що охоплюють понад п'ять століть. Як усе це потрапило до Росії? Це історія, аналогів якої немає у світі. Під час Першої світової війни Румунія передала надбання на зберігання царській Росії - як своєму єдиному союзнику зі спільним тоді кордоном.

Тепер Європарламент закликав Росію повернути надбання Румунії, назвавши це "безпрецедентним міжнародним випадком незаконного привласнення золотого запасу та об'єктів культурної спадщини". РФ є правонаступницею СРСР, який продовжував правосуб'єктність царської Росії, і тому зобов'язана повернути ці активи, які належать Румунії, констатують європарламентарі.

Історія привласнення Росією цінностей Румунії

Що ж сталося? У серпні 1916 року Румунія вступила у війну, приєднавшись до країн Антанти - Франції, Великої Британії та Росії. Після перших перемог становище Румунії ставало дедалі важчим, оскільки вона вела війну на два фронти: з Німеччиною та Австро-Угорщиною на північному заході та з Німеччиною, Болгарією й Османською імперією на півдні, уздовж Дунаю. До кінця 1916 року румунська армія відступила до Молдови, частина якої тоді належала до Румунії, - на той момент уже дві третини території країни, включно з Бухарестом, було окуповано, а всі центральні установи перемістилися до Ясс на схід Румунії. Ризик повної окупації змусив уряд відправити скарби Національного банку в Москву. Крім спільного кордону, країни були об'єднані тісними родинними зв'язками своїх монархів: королева Румунії Марія доводилася двоюрідною сестрою імператору Миколі II.

Евакуація відбувалася у два етапи: у грудні 1916 року і в серпні 1917 року понад 40 залізничних вагонів перевезли румунські багатства в Москву до мирних часів. Про цю процедуру напередодні голосування в Європарламенті докладно розповів Національний банк Румунії. Тоді представники румунського і російського урядів підписали протоколи, де чітко зазначалося, що золото належить Нацбанку Румунії, вирушає до Москви на зберігання і його збереження гарантує уряд Російської імперії.

Після прибуття вантажу до Москви представники Нацбанку Румунії та Держбанку Росії склали повний опис, який підписали і завірили печатками обох сторін.

Незабаром до влади прийшли більшовики. Вони заарештували посла Румунії та конфіскували скарби її Нацбанку і культурно-історичні цінності. За радянської влади деякі з цих цінностей були повернуті Румунії - в 1935 і 1956 роках, але істотна їх частина і повний золотий запас залишаються в Росії, незважаючи на підписані при передачі протоколи.

4 липня 2003 року сторони заснували спільну румунсько-російську комісію з вивчення питань, пов'язаних з історією двосторонніх відносин, зокрема питання про румунське надбання. За 15 років комісія збиралася всього п'ять разів, останнє засідання відбулося у 2019 році. У протоколах, укладених за підсумками цих зустрічей, Москва визнала позов Румунії до РФ і погодилася, що надані Бухарестом документи є справжніми та мають статус міжнародного договору про передачу Румунією своїх скарбів на зберігання в Росію.

Брюссель готовий допомогти, коли відновиться діалог із Москвою

Європейський Союз готовий підтримати зусилля румунської влади, щоб домогтися повної реституції національного надбання, заявила в Європарламенті єврокомісарка Еліза Феррейра від імені верховного представника ЄС із зовнішньої політики. Водночас з урахуванням політичного контексту вона попередила, що це буде довгостроковий проєкт. "Наразі між Євросоюзом і Росією немає достатнього рівня довіри, який дозволив би припустити, що ми зможемо отримати від Росії якийсь значущий результат", - зазначила Феррейра.

І хоча політичні діалоги та механізми співробітництва з Росією припинені як наслідок її агресивної війни проти України, Брюссель не проти зайнятися питанням реституції румунських скарбів у майбутньому, коли дозволить ситуація, запевнила депутатів єврокомісар. Таким чином, у своїй резолюції Європарламент закликав Єврокомісію і зовнішньополітичну службу ЄС включити питання про повернення надбання Румунії до порядку денного Росії та Євросоюзу "щойно регіональний контекст дасть змогу відновити політичний діалог між сторонами".

Конфіскація активів РФ як реституція?

Румунський євродепутат Крістіан Терхес під час дебатів наголосив, що окрім якнайшвидшого і безумовного повернення всіх румунських багатств, Москва зобов'язана компенсувати Бухаресту і поточні відсотки від цих активів за весь час, поки Румунія не могла ними скористатися.

"СРСР, а потім Росія, користувалися і продовжують користуватися доходами від цих цінностей, чи то матеріальні, чи то духовні, - зазначила інша представниця Румунії Рована Плумб. - Цікаво, кого-небудь ще дивує така жорстокість Москви? Що може бути кращим доказом того факту, що незалежно від політичних режимів у Росії, їхня поведінка не змінюється?"

Кілька депутатів заявили, що найкращий спосіб реституції - це конфіскація російських суверенних активів , заморожених на території ЄС. "Ми мусимо бути твердими перед обличчям відсутності у Росії будь-яких принципів. Ми маємо використати заморожені активи путінського режиму без зволікання. Це була б виправдана відповідь у цьому контексті, - вказав румунський європарламентар Дачіан Чолош. - Румунія вже заплатила ціну за російську диктатуру та імперіалізм. І це має стати уроком для сьогоднішньої Європи".