Європейський Союз не назвав президентські вибори в Росії нелегітимними, але наголосив на цілій низці чинників, які не дозволяють вважати їх повноцінними. Так, в офіційній заяві, зробленій верховним представником ЄС із закордонних справ Жозепом Боррелем від імені всіх 27 країн, зазначено, що вибори відбулися "в умовах жорстких обмежень, які посилюються незаконною агресивною війною Росії проти України". Водночас Євросоюз єдиний у думці, що проведення так званих "виборів" на тимчасово окупованих РФ територіях України - у Криму, районах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей - це грубе порушення міжнародного права.

У зв'язку з цим ЄС не визнає ні самих цих "виборів" на території України, ні їхніх результатів. Крім того, у Брюсселі запевнили, що ці незаконні дії загрожують наслідками для політичного керівництва РФ та інших осіб, причетних до організації псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях України.

Що стосується території самої Росії, то Євросоюз висловив жаль у зв'язку з відсутністю на виборах спостерігачів ОБСЄ, яких Москва вирішила не запрошувати. "Це суперечить зобов'язанням Росії перед ОБСЄ і позбавляє виборців та інститути Росії можливості неупереджено і незалежно оцінити ці вибори", - заявили в Брюсселі.

У самому ж Євросоюзі їм дали таку оцінку: "Вибори проходили в умовах постійного звуження політичного простору, що призвело до тривожного зростання порушень громадянських і політичних прав, не допустило до виборів багатьох кандидатів, зокрема й усіх тих, хто виступав проти незаконної агресивної війни Росії, позбавило російських виборців реального вибору та сильно обмежило їхній доступ до достовірної інформації". Заява Жозепа Борреля була схвалена всіма главами МЗС країн Євросоюзу, які прибули до Брюсселя на Раду ЄС із закордонних справ.

Від себе Боррель додав, що вибори в РФ не були ані вільними, ані справедливими. "Ба більше, ці вибори були засновані на репресіях і залякуванні", - зазначив дипломат.

"Вибори без вибору"

Очевидно, що в такій атмосфері несвободи точно не може бути виборів, переконаний глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. "Виборами це точно не можна назвати. Це процедура, покликана нагадувати вибори. Хтось може назвати це перепризначенням, позбавленим будь-якої легітимності, - сказав він. - Я радий, що люди за межами політичної в'язниці, яка називається Росією, можуть висловити свою думку". За словами міністра, у Вільнюсі лише 3 відсотки росіян, які з'явилися в російське посольство, проголосували за Володимира Путіна.
Юлія Навальна в черзі на виборчу дільницю в російському посольстві в Берліні

Данину поваги всім, хто на знак протесту прийшов на виборчі дільниці опівдні, віддала міністерка закордонних справ Бельгії, яка головує в Раді ЄС, Хаджа Лахбіб. "Я думаю про вдову Олексія Навального, яка вкинула бюлетень з ім'ям свого чоловіка до урни в російському посольстві в Берліні", - сказала Лахбіб перед засіданням зі своїми колегами в Брюсселі.

"Виборами без вибору" назвала глава МЗС Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) те, що сталося в Росії. За її словами, ця процедура "демонструє негідну поведінку Путіна щодо власного народу", а також порушує Статут ООН щодо тимчасово окупованих районів України і невизнаних республік на території Молдови та Грузії.

Її естонський колега Маргус Цахкна назвав вибори в РФ фарсом. "Це було просто висунення Путіна лідером Росії. Законне місце для Путіна - в Гаазі, як військового злочинця. Проведення так званих "виборів" на окупованих територіях і примус людей до участі в них - це порушення міжнародного права. Але Путін бере на себе всю відповідальність за агресію, за воєнні злочини, за депортацію дітей - за порушення всіх норм міжнародного права. Тож тепер ясно, що йому не вдасться уникнути відповідальності", - заявив Цахкна.

"Боротися з Путіним, допомагаючи Україні"

Євросоюз має "боротися проти цієї диктатури, щоб не допустити її подальшого поширення", заявила представниця Бельгії Лахбіб. Боротьбу з режимом у Кремлі вона та її колеги пов'язують з успіхами України на полі бою. Тому одним з ефективних засобів вони вважають військову допомогу Україні, зокрема і з Європейського фонду миру (ЄФМ), виділити яку домовилися країни ЄС.
Міністерка закордонних справ Анналена БербокМіністерка закордонних справ Анналена Бербок

"Ми маємо зробити все можливе, щоб краще захистити себе від путінської Росії, і твердо стояти на боці України, зокрема, виділивши ще п'ять мільярдів євро", - заявила й Анналена Бербок. Йдеться про окремий фонд для України в рамках ЄФМ, який передбачає надання Києву п'яти мільярдів євро щорічно.

Крім цього, міністри затвердили санкції проти відповідальних за загибель Олексія Навального в рамках санкційного режиму, що захищає права людини. Як повідомив Боррель на пресконференції за підсумками зустрічі, ці заходи торкнуться 30 фізичних і юридичних осіб. Крім того, він розповів, що країни досягли консенсусу в питанні застосування надприбутку від заморожених у ЄС активів РФ: коли голосування відбудеться і буде затверджено регламент, ці кошти підуть на військову допомогу Києву і розвиток української оборонної промисловості.

Від ЄС потрібне "нестандартне мислення"

Оголошені Москвою результати виборів у Брюсселі нікого не здивували. Однак і з них у Євросоюзі зробили висновки. "Ці так звані вибори показують, що позиція, яку Росія займатиме стосовно Європи найближчими роками, стає дедалі агресивнішою і агресивнішою. І, ймовірно, з цим оновленим так званим мандатом нам потрібно готуватися до довгострокової стратегічної, навіть екзистенціальної загрози, яку Росія представляє для Європи", - переконана глава МЗС Фінляндії Еліна Вальтонен.

З нею згоден і латвійський колега Крішьяніс Каріньш. За його словами, ці вибори показують, що Росія має намір дотримуватися того самого курсу, що й останні 20 років: "Те, що Путін залишається при владі, цілком очевидно свідчить про те, що Росія не змінить свого курсу. Тому питання в тому, що робити нам у Європі, яка наша реакція на це". Крім термінової і всеосяжної військової допомоги Україні, ЄС має зробити все можливе для зміцнення своєї оборонної промисловості, наполягає він. Крім того, важливо продовжувати санкційний тиск на Росію, діяти швидко і мислити нестандартно, вважає міністр: "Дивіться, у нас агресивна Росія. Путін просто організував вибори, щоб залишитися при владі ще на шість років. Вони не змінять курс, Росія не зупиниться. Ясно, що їх можна тільки зупинити. Україна готова це зробити, але їй потрібна наша допомога".

Як приклад він навів ініціативу Чехії про закупівлю боєприпасів для України на світовому ринку, а також пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона розглянути відправлення військ в Україну. "Я думаю, що президент Макрон створює стратегічну двозначність для Путіна, - каже Каріньш. - Він пропонує ідеї, які, серед іншого, змусять росіян усвідомити, що з європейцями не все так просто. Макрон допомагає мобілізувати політичну волю, щоб допомогти українцям перемогти".