Через тиждень після масштабного мітингу десятки тисяч фермерів знову паралізували у середу, 6 березня, столицю Польщі Варшаву на кілька годин своїм страйком. Цього разу до протесту вперше приєдналася профспілка NSZZ "Солідарність", яка тісно пов'язана з націонал-консервативною партією "Право і справедливість" (ПіС), що втратила владу після парламентських виборів у жовтні 2023 року. Це надало акції протесту чіткого політичного забарвлення, спрямованого проти нового лівоцентристського уряду Дональда Туска, що перебуває при владі трохи менше ніж три місяці.

У страйку, що біля будівлі польського уряду у Варшаві, взяли участь, крім фермерів і власників хутряних ферм, мисливців, працівників лісового господарства та пасічників, також працівники транспортних компаній-перевізників і шахтарі. Головні вимоги страйкарів - закриття кордону з Україною та скасування так званої "Зеленої угоди" - пакета реформ, мета якого - зробити ЄС кліматично нейтральним до 2050 року. "Ми на боці фермерів. Нам потрібно викинути зелений курс на смітник", - вигукнув лідер "Солідарності" Пьотр Дуда до демонстрантів на акції протесту. Екологічні плани Брюсселя він відкинув як "украй ліві ідеї".

За даними організаторів, в акції протесту взяли участь 150 тисяч осіб. Натомість за інформацією варшавської міської адміністрації, їх було близько 30 тисяч. Навіть після офіційного завершення демонстрації значна частина страйкарів залишилася перед парламентом, і доходило до поодиноких випадків заворушень. Деякі учасники акції кидали в силовиків бруківку та петарди, а поліція застосовувала у відповідь сльозогінний газ. За даними поліції, кілька правоохоронців отримали поранення, а близько десятка мітингарів були заарештовані.

Акція протесту не обмежилася Варшавою. Також були заблоковані автомагістраль A2 між Познанню і Лодзем та автомагістраль S7 між Гданськом і Ельблагом.

Труна, підпалені шини й танк із соломи

Від самого початку в повітрі висіла напруга. Перед будівлею уряду демонстранти спалили символічну труну з написом "Фермер - він прожив 20 років, його вбив зелений курс". Крім того, страйкарі палили автомобільні шини, запускали фаєри, а ще встановили бойовий танк, зроблений з соломи. Місцевість огорнули хмари густого диму.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський звинуватив опозицію в розпалюванні протестів, щоб відвернути увагу від власної відповідальності. "Переговори з фермерами просувалися добре, поки в них не втрутилися політики. Опозиція політизувала проблему", - зазначив він під час виступу у парламенті.

Туск закидає опозиції участь у "параді шахраїв"

А прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав демонстрацію "парадом шахраїв". У своїй промові він нагадав, що свого часу застерігав щодо негативних наслідків відкриття польського кордону для безмитного імпорту зерна з України влітку 2022 року. Тоді голова керівної на той час партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський назвав його російським агентом. Спочатку "Право і справедливість" вихваляла "Зелену угоду" як "свій" проєкт, розроблений під керівництвом єврокомісара Януша Войцеховського, котрий також належить до ПіС. "А тепер політики ПіС йдуть у перших рядах протестувальників", - нагадав Туск.

Однак Туск знає, що не може ігнорувати протест, попри те, що його інструменталізувала опозиція. Крім провокацій ПіС, існують також реальні причини для страйку фермерів, визнав польський прем'єр. Саме тому він зустрівся 1 березня з представниками страйкарів, хоч спочатку і безрезультатно. На цю суботу було анонсовано нову зустріч.

Парламентське рішення в Варшаві, що покликане змінити думку Брюсселя

За пропозицією Туска, 7 березня відбудеться обговорення можливої парламентської резолюції. У ній уряд закликатиме Європейський Союз повністю заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі. Латвія, яка вже запровадила таку заборону, має стати взірцем для наслідування.

У парламентській резолюції Польща також закликатиме до відновлення ввізного мита на харчові продукти з України, як це було до початку війни, а також до внесення поправок до "Зеленої угоди". ЄС також повинен викупити зерно, що досі зберігається в польських елеваторах з попередніх врожаїв, а це близько дев'яти мільйонів тонн за урядовими даними, і транспортувати його в Африку та Азію в рамках гуманітарної допомоги.

Чи відмовиться ЄС від "Зеленої угоди" заради Варшави?

Схоже на те, що Брюссель хоче якнайшвидше пристосуватися до польського прем'єра. Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський повідомив RMF FM, що Єврокомісія має намір вже наступного тижня представити пропозиції, які враховують польські вимоги.

Однак польський уряд може стати не слизьке у своїй суперечці з Україною. Про це свідчать статистичні цифри, згідно з якими Польща заробляє набагато більше на торгівлі зі своїм східним сусідом, ніж навпаки, і закривши кордон, вона сама собі нашкодила б. У 2023 році позитивне сальдо польської торгівлі становило понад 31 мільярд злотих (понад 7 мільярдів євро в перерахунку).

Київ: В Україні проливається кров фермерів

Для України в дискусії про протести польських фермерів ідеться не лише про зерно, а й про солідарність. "Ми розуміємо внутрішньополітичну ситуацію в Польщі, але в Україні сьогодні проливається кров фермерів, вони втрачають свої життя, свою техніку і свою землю. Вони страждають не менше, ніж їхні сусіди", - цитує главу українського уряду Дениса Шмигаля польське видання Gazeta Wyborcza.

На додачу конфлікт з Києвом відповідає інтересам правої націоналістичної партії "Конфедерація", що не приховує своїх проросійських симпатій і вже давно закликає до припинення допомоги Україні. А політики, які її представляють, беруть активну участь у страйках фермерів.

"Цей конфлікт в інтересах Путіна", - пише Ернест Скальський у статті для видання Gazeta Wyborcza. Організатори протестів дистанціюються від проросійських гасел, які час від часу з'являються на демонстраціях і блокадах. Однак він визнає: "Проросійські інциденти - те, що треба для російської пропаганди. Не можна виключати, що вони були спровоковані Кремлем. Росії потрібна відкрита ворожість до України та ЄС", - наголосив оглядач.

Качинський залишається і хоче й надалі вести боротьбу

Протести підживлюються передвиборчою кампанією, що розпочалася на тлі запланованих на 7 квітня місцевих виборів. ПіС сподівається зупинити подальше падіння рівня її електоральної підтримки після поразки на парламентських виборах у жовтні минулого року. Голова ПіС Ярослав Качинський, який спочатку планував піти з посади в наступному році, хутко змінив свою думку і тепер хоче проводити подальшу боротьбу, підживлювану протестами. "Я висуватиму свою кандидатуру на посаду голови ПіС і буду домагатися переобрання", - заявив 74-річний Качинський.

Він розраховує на ескалацію суперечки між урядом і фермерами. "Конфлікт може призвести до зміни політичної ситуації завдяки підтримці "Солідарності", - не без захвату заявив Качинський в інтерв'ю консервативному тижневику Sieci.