Цими днями з візитом у Гавані побував Фрей Бетто - бразильський політик та послідовник теології визволення. Там він зустрівся, зокрема, з президентом Куби Мігелем Діасом-Канелем. Після візиту Бетто висловив неабияку стурбованість ситуацією на острові. Раніше він був посередником між католицькою церквою та кубинським урядом на чолі з одним із лідерів соціалістичної революції Фіделем Кастро, з яким він провів кілька днів, щоб написати збірку інтерв'ю "Фідель та релігія". Зараз Бетто співпрацює з ФАО - Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН - з метою збільшити виробництво продовольства на Кубі. За його словами, він ніколи не бачив Кубу в настільки важкій ситуації, як зараз, сказав Бетто в інтерв'ю бразильським ЗМІ.

Таку оцінку підтверджує повідомлення іспанської інформагенції EFE, яке привернуло до себе увагу минулого тижня. Куба вперше в своїй історії звернулася до Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН з проханням про допомогу через труднощі у забезпеченні дітей до семи років молоком за низькими фіксованими цінами. ВПП ООН працює на Кубі з 1963 року та досі переважно допомагала країні продовольством після природних катастроф на кшталт тайфунів.

На Кубу прийшла перша партія сухого молока від ВПП

ВПП ООН підтвердила, що отримала наприкінці минулого року офіційний запит від Куби та вже почала доставляти на острів сухе молоко. Уряд Куби офіційно це не підтверджує. EFE повідомляє, що ВПП уже доставила на Кубу 144 тонни сухого знежиреного молока, це відповідає близько сімом процентам базових місячних потреб країни. За офіційними даними, вони становлять 2000 тонн сухого молока на місяць.

Діти віком до семи років та люди, які мають дотримуватися спеціальної дієти через хронічні захворювання, зазвичай отримують на Кубі місячну норму молока за суттєво заниженою ціною - через свого роду продовольчі картки (Libreta de abastecimiento). За такими картками серед кубинців порівну розподіляють також інші базові харчові продукти - рис, квасолю, олію та курятину. Держава витрачає на це 1,6 мільярда доларів на рік - для хронічно дефіцитної казни величезні гроші.

Ще одна причина затримок у забезпеченні молоком - зменшення обсягів державного виробництва. Деякі провінції суттєво скоротили постачання, у деяких випадках молоко заміняють на сироп чи вітамінізовані розчинні порошки. Міністерка внутрішньої торгівлі Куби Бетсі Діас Родрігес пояснила ситуацію "труднощами під час закупівлі сухого молока за кордоном" та внутрішніми виробничими проблемами кубинської молочної промисловості.

Головна проблема - нестача твердої валюти

"Економічна ситуація у випадку Куби дуже складна та пов'язана з нестачею твердої валюти", - каже незалежний кубинський економіст Омар Еверлені Перес у розмові з DW. Багато базових продуктів харчування, на його думку, могли б вироблятися на Кубі, але через багато недоліків кубинської моделі сільського господарства їх великою мірою змушені імпортувати.

Але імпорт ускладнився через нестачу твердої валюти через падіння туристичного потоку та посилення американських санкцій, а також зростання цін на продовольство та енергоресурси внаслідок війни Росії проти України. Продовольча криза на острові загострилася. Завдяки поставкам із Бразилії, як обіцяє новий міністр харчової промисловості Куби Альберто Лопес Діас, у березні вдасться забезпечити необхідні обсяги молока.

Але сухе молоко - не єдиний базовий продукт харчування, з яким на Кубі є проблеми. Те ж саме стосується і борошна для державних пекарень. Уряд кількома днями раніше повідомив, що до кінця березня буде не в стані забезпечити населення здешевленим хлібом. Згідно з повідомленнями, у деяких провінціях обмежили видачу хліба. Перес нагадує також, що останнім часом почастішали й відключення електроенергії через нестачу палива.

Проблема - тотальний контроль держави

Дефіцит товарів - ситуація для Куби не нова. Загалом пропозиція зараз набагато краща, ніж, приміром, ще рік тому. Нові малі та середні приватні підприємці імпортують дедалі більше продуктів харчування. Та для левової частки населення проблема в ціні. Інфляція досі дуже висока. Водночас держава має фінансові труднощі та, відповідно, із базовим забезпеченням населення харчами за продовольчими картками, які є для багатьох кубинців важливою допомогою.

На думку Переса, проблема полягає в тому, що держава на Кубі хоче тримати під контролем усе. "Ніде у світі пекарні не перебувають у власності держави", - каже він. За словами експерта, малі та середні підприємці мають у себе борошно та хліб. "Якщо справді є дефіцит, то треба подивитися на причини: чому є дефіцит? Це нестача валюти, помилки в економічній моделі. Я думаю, що держава має концентруватися на основних стратегічних сферах у країні", - каже він.

Наприкінці року уряд Куби оголосив пакет заходів макроекономічної стабілізації, включно зі зменшенням державних дотацій та підвищенням цін на пальне та енергоресурси, з метою впоратися з величезним державним дефіцитом та важкою економічною кризою. Минулої п'ятниці чинності набрало підвищення ціни на бензин на понад 400 відсотків, яке спершу було перенесено на місяць через начебто "інцидент в ІТ-системах, пов'язаний із кібербезпекою". Так само має бути реформовано й систему базового забезпечення за продовольчими картками - з моделі дотацій на продукти вона має перетворитися на модель, яка фінансово забезпечує соціально незахищені групи.

Порятунок - у приватному бізнесі?

З огляду на анонсовані реформи не виключено, що звернення кубинського уряду до ВПП ООН по допомогу є свідченням прагматизму уряду з метою зменшити державні витрати та краще підготуватися до запланованих змін. Утім, у випадку Куби подібне звернення до ООН має також і політичний вимір. Уряд у Гавані має всі підстави побоюватися, що цю новину інструменталізуватимуть американські ультраконсервативні ЗМІ та кубинська діаспора в Маямі.

Попри це Перес дивиться у майбутнє з обережним оптимізмом. "Економічна криза на Кубі все ще складна, нам не вдалося вибратися з діри, хоча ситуація є не гіршою, ніж у минулі роки", - каже він. Водночас, за словами експерта, існує надія, що ситуація з туризмом покращиться, а також буде укладено угоди про надання важливих медичних послуг за кордоном. "Я думаю, що в короткостроковій перспективі буде дещо важко, але якщо влада діятиме правильно, приватний бізнес зможе чудово покрити необхідні прогалини, це необов'язково має бути держава", - каже Перес.