Крах платіжної системи QIWI, яка припинила працювати після того, як Центробанк Росії 21 лютого відкликав ліцензію у QIWI Банку, вдарив по мільйонах росіян.

Система QIWI, яка працювала з 2007 року і мала мережу майже з 100 тис. кіосків і терміналів, дозволяючи росіянам без відкриття рахунку здійснювати платежі, на момент краху налічувала 9,3 млн активних гаманців, передає The Moscow Times.

Таку оцінку дало Агентство зі страхування вкладів, яке має розплатитися із вкладниками QIWI Банку.

За даними АСВ, загалом на гаманцях зависли понад 4 млрд руб. коштів громадян. Платіжні термінали, особисті кабінети та інша інфраструктура QIWI перестали працювати відразу після відкликання ліцензії у банку, залишивши клієнтів без доступу до грошей.

Основна частина суми - 2,35 млрд руб. - знаходиться на гаманцях зі спрощеною ідентифікацією, яких, за даними АСВ, у системі QIWI було 7,15 млн. На гаманцях з повною ідентифікацією (близько 870 тис. штук) залишилося 1,76 млрд руб. Також система налічувала 1,3 млн повністю анонімних гаманців (з лімітом до 15 тис. рублів), але обсяг коштів на них оцінюється лише 277 млн руб. (тобто менше 7% від усієї суми, що "зависла").

Виплачувати державну страховку власникам гаманців за аналогією із вкладами АСВ не планує. Їхнім власникам доведеться стати в чергу кредитів, зібравши підтверджуючі документи.

Власникам гаманців потрібно буде вказати ПІБ, дату народження, реквізити документа, що засвідчує особу, поштову адресу, телефон та адресу електронної пошти, платіжні реквізити кредитора, номер гаманця та суму коштів. До вимоги слід додати довідку стільникового оператора з підтвердженням, що номер, на який оформлений гаманець, належить кредитору.

Інформація про те, що QIWI Банку вистачить активів, щоб розплатитися з власниками гаманців, - попередня, зазначили в АСВ, додавши, що агентство зараз "уважно вивчає якість кредитного портфеля QIWI Банку, а також видані поруки та гарантії".