У вівторок Європейська комісія офіційно продовжила виняток із правил щодо залишення частини сільськогосподарських земель під паром, що стало причиною протестів фермерів по всьому ЄС.

Про своє рішення комісія повідомила на офіційному сайті, пише "Європейська правда".

Уперше ці правила були скасовані у 2023 році у відповідь на ринкові перебої, спричинені повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Згідно з рішенням, ці правила залишаться частково призупиненими і цього року.

Замість того, щоб утримувати 4% орних земель у непродуктивному стані, фермерам буде дозволено використовувати їх для вирощування "азотфіксуючих культур", таких як сочевиця або горох, або "проміжних культур", що вирощуються між регулярними зборами врожаю, і зберігати право на отримання субсидій від ЄС.

Дослухавшись до закликів кількох членів Європейського Союзу, Єврокомісія погодилася у розпал фермерських протестів надати нове, часткове виключення із правил.

Модифіковане правило "накладає менше обмежень на те, як вони (фермери. - Ред.) можуть використовувати орні землі, і зменшує втрати доходу, забезпечуючи при цьому певні екологічні переваги", заявили у ЄК.

Спочатку комісія запропонувала, щоб під азотфіксуючі культури було відведено сім відсотків землі, але згодом ця цифра була переглянута до чотирьох відсотків.

Правило перелогових земель було запроваджено в рамках спільної аграрної політики ЄС, спрямованої на підтримку біорізноманіття.

Список скарг фермерів довгий, але здебільшого він зводиться до того, що вони відчувають, що більше не можуть заробляти на життя, працюючи на землі.

Частково це пов'язано з бюрократичною тяганиною і зростанням витрат, пов'язаних з посиленням правил ЄС для досягнення кліматичних цілей.

Через обурення фермерів ЄК також вирішила відкликати суперечливий законопроєкт, який мав на меті скоротити використання хімічних пестицидів у сільському господарстві.