Представники Азербайджану вирішили не робити спроб змінити заплановане рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про санкції проти країни.

Про це свідчать документи до розгляду, які вивчила "Європейська правда".

Проєкт рішення ПАРЄ, затверджений моніторинговим комітетом, пропонує - як і пояснювала "ЄвроПравда" - не підтверджувати повноваження азербайджанської делегації. Це означає пропозицію позбавити Азербайджан права участі у роботі ПАРЄ на весь 2024 рік. Це безпрецедентна санкція для асамблеї щодо держав, яких звинувачують у порушенні принципів організації.

Представники Азербайджану або дружні до нього держави (як-от Туреччина) мали право запропонувати м'якшу санкцію у вигляді поправок для документа, але не використали цю можливість.

Єдину поправку - і вона, найімовірніше, буде схвалена у залі - запропонували кілька авторитетних членів асамблеї, які є радше критичними щодо дій Баку. Ця поправка передбачає, що у разі доступу до запитуваних територій Азербайджану спостережних та моніторингових місій ПАРЄ санкції можуть бути зняті.

Азербайджан не лише відмовився від боротьби за зміну резолюції, а й зробив окрему письмову заяву від імені глави делегації країни Самада Сеїдова. Ця заява стала доповненням до тексту резолюції, і, відповідно, потрапила до членів ПАРЄ. У ній представник Азербайджану звинуватив асамблею у "глибоко вкоріненій упередженості проти Азербайджану", а претензії назвав "необґрунтованими і безпідставними".

Також заява натякає, що Азербайджан не зацікавлений у подальшій участі у Раді Європі.

У ній йдеться, що Азербайджан "вступив до РЄ з великою надією" на повернення окупованого Карабаху, а натомість "стикнувся зі скоординованою та зрежисованою кампанією з очорнення Азербайджану".

"Відмова ратифікувати повноваження нашої делегації стане серйозним ударом по авторитету ПАРЄ і Ради Європи в цілому, і відповідальність за його серйозні наслідки лежить на ініціаторах цього недалекоглядного кроку", - каже заява, не уточнюючи, які кроки і коли здійснить Баку.