Німецький Бундестаг у четвер, 18 січня, ухвалив закон, що посилює заходи висилки іноземців, у яких немає законних підстав для перебування у ФРН. Мета нового документа - домогтися, щоб мігранти, які отримали відмову в статусі біженця, покинули Німеччину і повернулися на батьківщину. Крім того, він передбачає більш суворі покарання для тих, хто займається контрабандою людей.

Закон ухвалили голосами представників партій правлячої коаліції - СДПН, ВДП і "Союз-90/Зелені". Водночас опозиційні політсили "Альтернатива для Німеччини" (АдН, а також блок ХДС/ХСС не підтримали його, вважаючи занадто м'яким. Проти проголосували і кілька Зелених, на думку яких закон занадто суворий.

Поліції полегшили розшук нелегалів

Одна з найсуттєвіших змін - збільшення з 10 до 28 днів максимального терміну утримання під вартою для нелегалів, які очікують депортації. Крім того, поліція отримала право шукати іноземців, які підлягають висилці, не лише в тих приміщеннях гуртожитків для біженців, де вони проживають, а й в інших. Такі дії будуть дозволені і в нічний час, а про саму депортацію більше не попереджатимуть заздалегідь. Винятки передбачені лише для сімей із дітьми віком до 12 років.

Крім цього, закон дозволяє прохачам притулку влаштовуватися на роботу в Німеччині після шести місяців перебування в країні. Раніше це було можливо після терміну у дев'ять місяців.

Кількість видворень нелегалів із Німеччини

За даними МВС ФРН, у 2023 році в Німеччині зареєстрували приблизно 243 тисячі іноземців, які підлягають висилці з країни. Водночас переважна частина людей із цієї групи - 193 тисячі мігрантів - мала право на тимчасове перебування в Німеччині у зв'язку з тим, що їхнє негайне вислання вважали неможливим з об'єктивних причин (Duldung).

У 2023 році, за даними МВС ФРН, було зафіксовано 16 430 випадків висилки нелегалів із країни. Це на 27 відсотків вище рівня 2022 року.