"Уряд-зомбі" або в кращому випадку - "вертепів уряд". Так світові ЗМІ характеризують новий уряд Польщі, натякаючи, що він неминуче піде у відставку ще до Різдва.

Втім, для України зміна влади у Польщі має чимале значення. Навіть якщо йдеться про дуже тимчасовий уряд.

Кожен день блокади українсько-польського кордону завдає втрат щонайменше на десятки мільйонів євро. І з кожним днем ця ціна зростає.

Попередній уряд, на чолі якого був Матеуш Моравецький, фактично не помічав цієї проблеми. Лише наприкінці каденції там направили Україні пропозиції, однак не гарантували розблокування кордону.

Швидше за все, аналогічний курс буде впроваджувати й новий уряд, на чолі якого так саме стоятиме Матеуш Моравецький.

А це означає, що змін на кордоні варто чекати не раніше середини грудня.

Проте досі залишається відкритим питанням, чого чекати Україні від наступного уряду, який (у цьому вже майже немає сумнівів) буде створено нинішньою опозицією. Зокрема, чи планують там вирішити питання з блокадою?

Уряд на два тижні

"На нас чекають часи великих викликів - у Європі, у Польщі та у світі. І тому їх мають взяти на себе енергійні, динамічні люди, які молодими очима дивляться на дійсність, що нас оточує, і водночас не бояться приймати виклики і мають досвід", - з цими словами президент Анджей Дуда затвердив новий польський уряд, сформований Матеушем Моравецьким.

Президент Польщі акцентував на двох унікальних ознаках нового уряду: його молодості та рекордній кількості жінок. Втім, так (принаймні, щодо молодості більшості міністрів) вийшло не від доброго життя.

Цей уряд пропрацює лише два тижні, адже шансів отримати вотум довіри у Сеймі в нього майже немає. Принаймні, першу спробу провести обговорення урядової програми, проведену минулого тижня Моравецьким, проігнорували всі опозиційні партії.

Звичайно, завжди можна спробувати домовитися з опозиційними депутатами напряму, проте для більшості партії "Право і справедливість" (ПіС) не вистачає аж 37 мандатів, а стільки "тушок" знайти просто неможливо.

Тому не дивно, що міністри попереднього уряду не пішли у новий. А тому ці посади були цікаві лише тим, хто хоче отримати "міністерську" стрічку у резюме, хоч і ціною ганьби - увійти в уряд, який встановить антирекорд тривалості своєї роботи.

Тож новими міністрами стали або близькі до ПіС представники експертного середовища, або заступники міністрів.

Єдиним винятком став один із лідерів ПіС Маріуш Блащак - він залишився на посаді міністра оборони, хоча і втратив статус віцепрем'єра. Це призначення стало несподіванкою, адже Блащак мав очолити парламентський клуб (фракцію) ПіС у Сеймі. Як згодом з'ясувалося, він залишився на посаді через рекомендації голови партії Ярослава Качинського.

Новим міністром закордонних справ став Шимон Шинковський вель Сенк, який у попередньому уряді очолював менш важливе Міністерство у справах ЄС.

Важливий момент: призначення уряду відбулося в останній день, який польське законодавство відводить для цього.

І питання не так у проблемах із пошуком нових міністрів. У ПіС старанно тягнуть час, відтерміновуючи прихід до влади нинішньої опозиції.

Саме тому ймовірно, що новий уряд використає увесь час, який йому виділила конституція (тобто ще два тижні) на консультації з депутатами. Як вже заявив урядовий речник Пйотр Мюллер, голосування за вотум довіри новому уряду, ймовірно, відбудеться 11 грудня - також в останній день, коли це має бути зроблено відповідно до законодавчих вимог.

"Швидше за все, це буде в межах останнього двотижневого терміну, який випливає з конституції, і саме тоді прем'єр-міністр представить промову - тобто в понеділок через два тижні", - заявив він.

Попри те, що таку стратегію погано сприймають у польському суспільстві, додаткові тижні перебування при владі вкрай потрібні ПіС. І йдеться не лише про закриття всіх справ та "підчистку" документів, щоб ускладнити кримінальне переслідування, яке обіцяє провести опозиція.

У "Праві і справедливості" прагнуть створити новий міф, на базі якого вибудовуватимуть наступні виборчі кампанії.

Міф про уряд, який був відкритий до діалогу з опозицією (Моравецький оголосив, що програма дій нового уряду враховує передвиборчі обіцянки всіх опозиційних партій, включаючи навіть лівих), який до останнього намагався знайти компроміс з опонентами, але отримав "ножа в спину" від депутатів, які відправили його у відставку.

Найгірше у цій ситуації, що Україна є стороною, яка найбільше страждає від затягування зміни влади у Польщі.

Український інтерес

Блокада пунктів перетину кордону з Україною триває вже четвертий тиждень. І якщо спочатку були заблоковані лише три пункти пропуску, то з минулого тижня до них додався ще один - "Медика - Шегині".

Польська поліція фіксує численні факти порушення організаторами блокади своїх зобов'язань. Зокрема, фіксуються непоодинокі випадки блокування проїзду вантажівок із гуманітарною допомогою, а також вантажами для ЗСУ.

Раніше про такі факти заявляли в українському уряді, проте його звернення у Варшаві залишали без реакції.

Так само місцева влада, за невеликими винятками, не реагує на звернення поліції відкликати дозвіл на проведення акції через її суспільну небезпеку.

Доходить до того, що, як свідчать самі блокувальними, поліція інколи допомагає українським вантажівках об'їхати заблоковані ділянки автодоріг.

Втім, така допомога не здатна вирішити проблему в цілому - блокада кордону вже вплинула на внутрішній українських ринок, зокрема, розігнавши ціни. Наразі ситуацію рятують лише запаси палива, якій трейдери мають зберігати у країні.

Проте якщо блокада триватиме до січня наступного року, як обіцяють її організатори, запаси вичерпаються, що призведе до стрімкого зростання цін.

Досі здавалося, що попередній польський уряд намагається уникнути втручання у конфлікт на кордоні.

Публічно не підтримуючи вимоги протестувальників, у Варшаві не зробили нічого, щоб розблокувати кордон.

А в останні дні своєї роботи уряд надіслав листа українській стороні з пропозиціями виконати одну з вимог протестувальників - з проханням скасувати обов'язкову реєстрацію в системі "єЧерга" транспортних засобів, які повертаються з України до ЄС, проте без жодних гарантій зняття блокади.

Тепер польське Міністерство інфраструктури очолив Альвін Гаджадгур, який раніше обіймав посаду головного інспектора автотранспорту.

Теоретично новий міністр може взятися за розв'язання проблем на кордоні, проте ймовірність такого сценарію не здається високою.

Річ у тім, що за блокадою стоїть ультраправа партія "Конфедерація", яка розраховує забрати чималу частку електорату ПіС після її відходу в опозицію. Саме тому, хоча деякі високопоставлені партійці ПіС і критикують цю блокаду, натякаючи на можливі зв'язки її організаторів з РФ, в уряді воліють передати цю проблему своїм наступникам.

Наразі все виглядає так, що ситуацію може змінити лише оприлюднення вагомих доказів того, зо за блокадою стоїть Кремль - це має змусити уряд почати діяти.

В такій ситуації і польські експерти, і українські урядовці припускають, що проблема з блокадою буде вирішена лише з приходом до влади уряду Дональда Туска. Та які є підстави вважати, що цей уряд діятиме інакше?

Уряд Туска: легко не буде

Польські ЗМІ вже оприлюднили майже остаточний список членів уряду Дональда Туска.

Для України важливим у ньому є те, що посаду міністра оборони та віцепрем'єра отримає лідер Польської селянської партії (ПСП) Владислав Косіняк-Камиш.

Зовнішньополітичний блок залишається за Туском, адже на посаду міністра закордонних справ повертається Радослав Сікорський. На іншу посаду із зовнішньополітичного блоку - міністра зі справ ЄС - має бути призначений лідер партії Nowoczesna Адам Шлапка.

Для України також важливим є те, хто обійме посаду міністра сільського господарства - це важливо в контексті невирішеного питання з експортом агропродукції. Очолити це міністерство має Чеслав Секерський з ПСП.

Так саме представником "селян" має стати й майбутній міністр інфраструктури - на цю посаду відправляють Даріуша Клімчака.

Виходить, що з чотирьох важливих для України позицій у майбутньому уряді Польщі три займуть представники ПСП - правоконсервативної партії, яка підтримує Україну, проте наполягає на захисту національних інтересів.

Це важливо, адже у 2024 році у Польщі пройдуть місцеві вибори та вибори до Європарламенту. І на них основними конкурентами Польської селянської партії будуть якраз інші праві політсили: ПіС та "Конфедерація".

В такій ситуації можна припустити, що представники Селянської партії наполягатимуть на вирішенні суперечок з Україною шляхом компромісів.

У цьому контексті показовою є пропозиція, озвучена Польською асоціацією роботодавців транспорту та логістики (зауважимо, що вона не підтримує блокаду кордону, хоча і заявляє про збитки галузі від конкуренції з українськими перевізниками).

Там пропонують законодавчо змусити польських експортерів та імпортерів при торгівлі з Україною віддавати щонайменше 50% вантажів національним перевізникам.

Ключова проблема цієї пропозиції - вона суперечить принципу відкритого ринку, на якій базується Угода про асоціацію України та ЄС.

Проте вона ніяк не обмежує транспортні перевезення між Україною та іншими країнами ЄС. І в умовах блокади така пропозиція може виглядати для Києва як загалом прийнятна.

В цій ситуації показовим є те, що сам Дональд Туск досі ніяк не коментував блокаду кордону і не обіцяв його розблокувати.

Тож з великою ймовірністю ще до кінця року ця проблема буде вирішена (бо ніхто не зацікавлений давати зайві електоральні бали "Конфедерації"), проте, швидше за все, це потребуватиме й поступок від Києва.