Російська Федерація провела невдалі випробування ракет "Ярс" й "Булава", які є носіями ядерної зброї.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Головне управляння розвідки МО України.

"Ярс"

"1 листопада 2023 року держава-агресор Росія провела невдалі випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 "Ярс", яка є основною у наземному компоненті стратегічних ядерних сил Російської Федерації", - пише пресслужба.

Запуск "Ярс" було здійснено із космодрому "Плесецьк", який розміщений в Архангельській області, по цілі на полігоні "Кура" в Камчатці. Згідно з даними розвідки, ракета збилась з курсу так само як й під час попередніх навчань 25 жовтня 2023 року.

"Булава"

"Так само невдало 25 жовтня 2023 року завершився випробувальний запуск з підводного ракетного крейсера "Борей" балістичної ракети РСМ-56 «булава», що вкотре засвідчило її ненадійність", - розповідає ГУР.

"Сармат"

Проблеми Москва також має й із важкою МБР РС-28 "Сармат" шахтного базування, яка є одним із ключових проєктів в процесі модернізації стратегічних ядерних сил Росії.

"Сармат" створюють з 2009 року. Москва планувала прийняти її на озброєння ще у 2018-му році, однак дату постійно відтерміновували. Зрештою, ракету прийняли на озброєння лише у вересні 2023-го року - після першого і єдиного повноцінного випробування, яке відбулось ще у квітні поточного року.

"У порівнянні з виготовленою в Україні МБР РС-20 "Воєвода" створена їй на заміну ракета "Сармат" позбавлена будь-яких переваг у конструкції, головній частині чи методах подолання протиракетної оборони. Фактично "Сармат" - недопрацьована, недосконала, сира ракета", - додає ГУР.

Вдосконалення повітряних компонентів

Росія також має складнощі в планах щодо вдосконалення повітряних компонентів стратегічних ядерних сил. В межах модернізації літаків Ту-160 та Ту-95С росіяни мають здатність щорічно опрацьовувати 1-2 літаки.

"Заплановане на 2023 рік постачання нових стратегічних бомбардувальників Ту-160М2 перенесене на більш пізній термін, оскільки росіяни так і не змогли відновити виробни

Вихід Росії із ДСНО

Нагадаємо, 1 березня Росія в односторонньому порядку повідомила США про те, що вона припиняє свою участь у ДСНО. До цього такий крок анонсував диктатор Володимир Путін.

Мета договору полягала в тому, щоб країни відповідно до взаємних зобов'язань скорочували кількість ядерної зброї. Зокрема, діючі домовленості передбачали зменшення для кожної зі сторін числа розгорнутих боєзарядів до 1550 одиниць, а міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет на підводних човнах та важких бомбардувальниках - до 700 одиниць.