Рада ЄС схвалила "рамку" обмежувальних заходів проти Нігеру, де після держперевороту до влади прийшла хунта.

Як повідомляє "Європейська правда", про це оголосили у пресслужбі Ради ЄС.

Обмеження мають "продемонструвати готовність ЄС накладати санкції на тих, хто підриває стабільність, демократію і верховенство права у Нігері та становить загрозу для миру й безпеки у регіоні", заявили у комюніке.

Погоджена "рамка" дозволить ЄС накладати санкції на відповідних осіб та компанії, що включатимуть замороження активів і заборону надання коштів, а також заборону в'їзду на територію Євросоюзу для фізосіб.

У ЄС розраховують, що ці обмеження стануть внеском у зусилля Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS) з відновлення конституційного ладу в країні.

"ЄС від початку найрішучіше засудив державний переворот у Нігері. Сьогоднішнім рішенням Євросоюз посилює свою підтримку зусиль ECOWAS і надсилає чіткий сигнал: за військові перевороти доведеться платити ціну", - зазначив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Задля безперешкодного доступу в країну гуманітарної допомоги санкційний режим передбачає винятки відповідно до резолюції Радбезу ООН 2664.

Військовий переворот у Нігері стався 26 липня 2023 року. Законно обраний президент країни Мохамед Базум досі залишається під вартою.

Блок країн Західної Африки ECOWAS застосував економічні обмеження проти хунти і пригрозив військовою інтервенцією до Нігеру, якщо військові не повернуть владу законно обраному президенту. Втім, ці погрози так і не реалізували.

Переворот у Нігері зруйнував систему історичного впливу Парижа в колишніх колоніях Франції та Бельгії у державах на південь від Сахари.

Франції довелося забрати з країни свого посла, також Париж планує до кінця року повністю вивести військовий контингент, який був там у рамках співпраці для боротьби з тероризмом.