Уряд Німеччини запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на ринку праці, закликавши компанії послабити вимоги до знання німецької мови та запропонувати додаткове навчання.

Міністр праці Губертус Гайль (Hubertus Heil) та очільниця Федерального агентства зайнятості (BA) Андреа Налес (Andrea Nahles) у середу, 18 жовтня, представили відповідну програму, спрямовану на інтеграцію на ринок праці біженців загалом та українців з тимчасовим захистом зокрема. Для її реалізації призначили спеціального уповноваженого - ним став член правління BA Даніель Терценбах (Daniel Terzenbach).

Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, пояснив крок уряду Гайль. "Робота також веде до інтеграції", - додав він.

Працевлаштовувати в режимі "турбо"

За останніми даними, з понад мільйона українців, які виїхали до Німеччини, рятуючись від війни Росії проти України, працездатним є 52 відсотки. З них наразі працевлаштовані 196,7 тисячі, але 42 тисячі з них зайняті на роботах, що не підлягають сплаті внесків на соціальне страхування. "Цього далеко недостатньо", - наголосив Гайль.

Після початкового етапу орієнтації та вивчення німецької мови тепер має бути увімкнений режим "турбо", сказав Гайль. Він пояснив, що понад 100 тисяч людей з України уже завершили інтеграційні та мовні курси, і ця цифра подвоїться в найближчі місяці, тож "настав час для наступного етапу". "Ми хочемо і будемо швидше виводити цих людей з аудиторій на робочі місця", - сказав він.

Очільниця BA при цьому наголосила, що працевлаштування має бути можливим і з базовими знаннями німецької мови, якщо людина має відповідну освіту, кваліфікацію та навички. Українки та українці їх, як правило, мають, зазначила Налес.