У морській безодні, на вершині гори, в їжі, у питній воді чи в нашій крові - він є практично всюди. Існує лише небагато місць, де досі ще не було виявлено мікропластику. За оцінками ООН, кількість найдрібніших частинок мікропластику зараз уже більша, ніж кількість зірок у нашій галактиці.

Мікропластик може поширюватися повітрям, у воді та в ґрунті, і щойно він одного разу потрапляє в довкілля, прибрати його звідти вже неможливо. Оскільки він не розщеплюється натуральним шляхом, то може століттями становити загрозу для рослин і тварин і перебувати в харчових ланцюжках. Як саме це впливає на наше здоров'я, поки що не до кінця вивчено.

За деякими оцінками, на території ЄС щорічно потрапляє в довкілля 42 тисячі тонн мікропластику, який цілеспрямовано додають у різні продукти. "Тому так важливо зупинити його потрапляння в довкілля", - каже Йоганна Бернзель (Johanna Bernsel), речниця Єврокомісії. У рамках регламенту ЄС про хімічні речовини та їх безпечне використання (REACH) Єврокомісія запровадила заходи, що стосуються застосування шкідливих хімічних речовин на території Євросоюзу. Згідно з ними, тепер у Євросоюзі заборонять продаж мікропластику та продуктів, до яких його спеціально було додано.

Які продукти заборонять?

Нова заборона визначає мікропластик як "органічну, нерозчинну синтетичну частинку полімеру розміром менше п'яти міліметрів, що не розкладається". Він міститься в багатьох продуктах, зокрема в косметиці, мийних засобах, блискітках, іграшках, добривах, ліках, у штучному покритті спортивних майданчиків. Мікропластик використовується в зубній пасті як частинки для шліфування поверхні зубів, у засобах для пілінгу, або як зв'язувальний елемент, що визначає консистенцію рідин.

Заборона не стосується будматеріалів, які хоча і містять мікропластик, але не сприяють тому, щоб він опинився в навколишньому середовищі, а також продуктів, які використовуються в промисловому виробництві. Проте, згідно з новими правилами, виробники щорічно повинні будуть повідомляти про заплановану емісію мікропластику і розробити інструкції щодо застосування та утилізації продуктів, які його містять, щоб запобігти його потраплянню в довкілля. Заборона діє на продукти, вироблені в ЄС, а також на імпортні продукти, що містять мікропластик. "З цієї точки зору, заборона стимулює інновації в європейській індустрії", - переконана Бернзель.

Коли набуде чинності заборона на мікропластик у ЄС?

Для деяких виробів, серед них бісер, блискітки, деякі косметичні товари, заборона починає діяти вже з середини жовтня. Для інших продуктів встановлено перехідний термін від чотирьох до дванадцяти років - залежно від складності виробництва і наявності відповідної альтернативи мікропластику.

Для грануляту, який використовується у виробництві наповнювачів, які застосовують, наприклад, у покритті спортивних майданчиків, встановлено термін у вісім років, щоб виробники мали час знайти заміну. Але покриття, яке переважно використовується на спортивних майданчиках, протягом цього терміну буде зношене і його все одно необхідно буде замінити.

Чи є альтернатива мікропластику?

Марк Кройцбрук (Marc Kreutzbruck), керівник Інституту технологій пластмас в Університеті Штутгарта, каже, що поки що немає кращого за пластик матеріалу, завдяки якому ми могли б досягти цілей із захисту клімату: "На жаль, це так, адже пластмасі можна надавати форму за дуже низьких температур. Неважливо, метал, кераміка або скло, всі інші матеріали вимагають великих витрат енергії для виготовлення продуктів з них. А це пов'язано з викидами CO2".

На думку Кройцбрука, у випадку з мікропластиком йдеться про відповідальність і сталий розвиток: "Ми маємо зуміти створити справді стовідсоткову систему переробки. Пластик не можна викидати, це матеріал, який необхідно збирати, тому що він справді цінний, і потрібно, щоб люди це зрозуміли".

Є й інші варіанти. Існує, наприклад, пластик, який швидко розкладається, коли потрапляє в довкілля. Але до недавнього часу він становив на ринку лише мізерну частку. Крім того, такий матеріал не може застосовуватися у всіх товарах, особливо в таких складних, як пакування для продуктів харчування.

Йоганна Бернзель впевнена, що необхідно докласти спільних зусиль політиків, промисловості та вчених, щоб знайти стійку альтернативу. Вона вважає, що заборона дасть необхідні імпульси для цього. "Ми віримо, що майбутнє хімічної промисловості - в стійкому виробництві та в стійких альтернативах. Це можливість для європейської промисловості стати лідером сталого розвитку з використанням інновацій. Так ми можемо зберегти нашу конкурентоспроможність", - вважає речниця Єврокомісії.

Які наслідки матиме заборона?

ЄС зобов'язався до 2030 року скоротити на 30 відсотків кількість сміття із вмістом мікропластику. Нові правила є першим кроком на шляху до цієї мети. Очікується, що заборона на розповсюдження мікропластику допоможе уникнути потрапляння в навколишнє середовище понад пів мільйона його тонн. Але Кройцбрук попереджає, що необхідно зробити набагато більше. "Важливо зрозуміти, наскільки багато мікропластику міститься в косметиці: це близько одного відсотка від загального обсягу. Добре, що ці заходи буде запроваджено, але це тільки початок", - каже він.

Наступним кроком може стати заборона в майбутньому мікропластику, який може ненавмисно опинитися в навколишньому середовищі. Наприклад, під час зношення автомобільних шин або під час прання одягу. Речниця Єврокомісії Бернзель сподівається, що нові правила щодо застосування мікропластику в ЄС можуть надихнути інші регіони світу запровадити подібні заходи. "Звичайно, ми не можемо запроваджувати правила для всіх країн і регіонів світу. Але ЄС може подавати приклад захисту довкілля, і в минулому в інших сферах ми робили це успішно", - переконана Йоганна Бернзель.