На саміті НАТО у Вільнюсі затвердили регіональні плани зі стримування та захисту від двох головних загроз Альянсу - Росії та терористичних угруповань.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив під час Варшавського безпекового форуму у вівторок голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер.

"Регіональні плани, розроблені командувачами об'єднаних сил під керівництвом Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, в основному стосуються того, як стримувати і захищатись від двох загроз, з якими стикається НАТО, - а це Росія і терористичні угруповання. І ці плани були розроблені і узгоджені лідерами у Вільнюсі", - сказав він.

Бауер додав, що перед цим, на саміті НАТО у Мадриді, лідери прийняли рішення щодо збільшення бойових груп на східному фланзі. У результаті було створено ще чотири таких групи у Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії, на додачу до існуючих чотирьох у країнах Балтії та Польщі. При цьому протягом останнього року чотири з цих восьми бойових груп було посилено з батальйонного до бригадного рівня.

За словами голови Військового комітету НАТО, регіональні плани стосуються "того, що треба бути спроможним зробити для стримування і захисту від цих двох супротивників, двох загроз".

Також Бауер вказав на те, що Альянс зрозумів потребу у наявності більшої кількості сил, готових до виконання завдань. Саме тому було прийнято рішення про збільшення чисельності сил швидкого реагування до 300 тис. військовослужбовців, здатних до розгортання протягом перших 30 днів. За словами голови Військового комітету НАТО, 300 тис. військовослужбовців - це та цифра, якої має бути достатньо для Альянсу у випадку початку "великого конфлікту з Росією".

Поруч з цим він вказав на те, що збройними силами у багатьох країнах-членами "нехтували десятиліттями", а тому потрібні величезні інвестиції для навчання людей та нарощення промисловістю виробничих потужностей.

За словами Бауера, війна РФ проти України також продемонструвала потребу для НАТО у нарощуванні інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони. На його думку, у найближчі 10 років в більшості країн-членів спрямовуватимуть "величезні інвестиції" у посилення своїх спроможностей протиповітряної оборони.

При цьому адмірал вказав на те, що розбудова протиповітряної оборони передбачає можливість також знищення ракетних систем на території РФ.

"У протиповітряній обороні можна зробити дві речі. Ви можете чекати, поки ракети долетять до вас, а потім збивати їх. Для цього знадобиться багато ракет, як ми бачимо в Україні. І мова йде не лише про ракети, але й безпілотники, які все частіше використовуються. Або ж ви використовуєте ракети та інші системи зі свого боку, щоб знищити системи, з яких росіяни випускають ці ракети по вас, що є досить ефективним, тому що тоді їм не буде з чого стріляти. Тож саме комбінацію цих двох речей ми побачимо з точки зору інвестицій", - сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, лідери країн НАТО на Вільнюському саміті 11 липня оприлюднили підсумкове комюніке, у якому йдеться, що майбутнє України - в НАТО, і вона отримає запрошення до вступу, коли всі країни-члени з цим погодяться, а також будуть виконані відповідні умови.

На саміті НАТО у Вільнюсі було оголошено про створення Ради Україна-НАТО, скасовано План дій щодо членства в Альянсі.

Також лідери країн "Групи семи" (G7) погодили на полях саміту НАТО у Вільнюсі "Спільну декларацію про підтримку України" (Joint Declaration of Support for Ukraine).