Що буде, якщо Дональд Трамп не зможе брати участь у президентських виборах? Чи не стане за такого сценарію кандидатом у президенти США політик зі ще більш антиукраїнськими поглядами?

Хоча наразі експрезидент США видається чи не єдиною кандидатурою на найвищу посаду країни від Республіканської партії, його найближче майбутнє й досі невизначене.

Зокрема, якщо Трампа таки засудять за якоюсь із кримінальних справ до листопада 2024 року, чи не відвернеться від нього частина виборців? І чи захоче партія й далі підтримувати настільки скандального кандидата?

І хто тоді може стати кандидатом у президенти від республіканців? Саме тому варто уважніше придивитися до 38-річного Вівека Рамасвамі, який вже став однією з найбільших несподіванок президентської кампанії у США.

Як і Трамп, Рамасвамі не мав політичного досвіду до участі у президентських виборах; як і Трамп, він прийшов у політику з бізнесу; так само, як і Трамп, Рамасвамі дуже активно користається з присутності у ЗМІ та інформаційному просторі загалом.

Зрештою, Рамасвамі так само "вистрілив", як свого часу Трамп - із політичної невідомості до 6-відсоткового рейтингу. А після перших і останніх на сьогодні дебатів республіканських кандидатів його впізнаваність зросла ще більше.

І не виключено, що саме він, а не губернатор Флориди Рон Десантіс конкуруватиме з Трампом за номінацію.

Це важливо й для України з огляду на те, що нинішні погляди Рамасвамі на повномасштабне вторгнення Росії нічим не кращі за Трампові.

Співак-мультимільйонер

Наймолодший претендент на президентську номінацію від Республіканської партії народився в місті Цинциннаті у штаті Огайо в сім'ї іммігрантів з Індії: батько працював інженером і патентним повіреним (відповідальним за реєстрацію прав інтелектуальної власності) у General Electric; мати - лікаркою.

Сім'я Рамасвамі часто подорожувала до Індії, у Цинциннаті відвідувала індуїстський храм. Водночас Вівек навчається в католицькій школі та кілька років бере уроки піаніно у вчителя - фаната Рональда Рейгана, який, за зізнанням Рамасвамі, вплинув і на його світогляд.

Політичні погляди Рамасвамі починають зміцнюватися вже у Гарварді, де він вивчає біологію (до речі, тези його курсової можете почитати на сторінках The New York Times). Студент вступає до університетського політичного клубу - своєрідного трампліна до посад у політиці та на держслужбі - та зрештою стає його президентом.

Про себе він тоді заявляє як про прихильника лібертаріанства - теорії про непотрібність держави як інституту й максимізації приватної ініціативи.

Настільки, що під псевдо Da Vek на університетських концертах виконував хіти Емінема штибу Love Yourself чи Till I Collapse. Кажуть, доволі успішно. Власне, час від часу Рамасвамі вдається до репу й під час нинішньої кампанії.

Після Гарварду майбутній політик вступає до Єльської школи права. І ще до її завершення у 2011-му заробляє близько 15 мільйонів доларів на інвестиціях у фінансовому секторі й біотехнологіях.

Цей досвід наштовхнув його на ідею заробітку - ризикову, та в разі успіху окупну: придбання патентів на потенційно проривні ліки, які ще розробляються або проходять клінічні випробування. Її він оформив у компанії Roviant Sciences, заснованій у 2014 році.

А зв'язки допомогли з первинним фінансуванням і "зірковою" наглядовою радою. І справді, що поганого в намірах зробити важливі ліки більш доступними для людей?

Не за горами був перший масштабний проєкт Roviant: його дочірня компанія Axovant придбала за 5 мільйонів доларів права на розробку ліків від Альцгеймера, які перед тим провалили чотири клінічні випробування поспіль.

Рамасвамі дуже активно просував розробку ліків, над якими науковці працювали не один рік. Тож і не дивно, що коли Axovant вийшла на біржу у 2015 році, її вартість підскочила до трьох мільярдів доларів - рекорду для біотех-індустрії того часу.

До Roviant потекли мільярдні інвестиції, Рамасвамі продає частину своїх акцій у компанії інституційним інвесторам. А восени 2017-го клінічні випробування ліків від Альцгеймера... провалюються. Власники акцій Axovant в один момент втрачають сотні мільйонів доларів. Але не Рамасвамі, який володів Axovant через Roviant, та ще й заробив на продажі акцій.

З 2021-го бізнесмен поступово відійшов від управлінської роботи в Roviant, завершивши процес у лютому цього року - якраз на початку своєї президентської кампанії. Стартапу вдалося вивести на ринок кілька ліків (хай їхня ціна і не така доступна, як обіцяли), а частка Рамасвамі в ньому оцінюється в $500 млн. Загалом статки бізнесмена журнал Forbes оцінює у $630 млн.

Та повернімося до політики.

"Антилівацький" кандидат

Рішення поборотися за найвищу посаду у США Рамасвамі ухвалив настільки несподівано, що про нього не знав ніхто з його співробітників.

Ще наприкінці минулого року він готувався дебютувати з власним подкастом під егідою консервативної компанії The Daily Wire (до неї причетний, приміром, відомий консервативний коментатор Бен Шапіро) з робочою назвою The Vivek Show. Перемовини тривали місяць, але контракт так і не підписали - коли стало відомо, що пріоритети Рамасвамі змінилися.

Як уже зазначалось, Вівек Рамасвамі позиціонує себе як лібертаріанця, і у 2004 році, коли вперше голосував на президентських виборах у США, підтримав кандидата від цієї партії.

Наступного разу він віддав свій голос аж у 2020-му, за Дональда Трампа.

Десь у цей період Рамасвамі стає тим, ким позиціонує себе і зараз - "антилівацьким" (anti-woke) кандидатом, вловивши популярний серед республіканців, надто за часів Трампа, сентимент.

Саме в добу колишнього президента США консервативні коментатори й ЗМІ починають активно звертати увагу на "лівацькі" теми штибу політики ідентичності, критичної расової теорії тощо - речі, котрі, як вони стверджують, руйнують традиційну американську національну ідентичність та дискримінують біле населення.

Під цю хвилю потрапляють, приміром, "реформи" шкільної та університетської освіти чи заборона окремих книг у бібліотеках. Словом, боротьба з "лівацтвом".

Власне, перша книга Вівека Рамасвамі, яка вийшла у 2021 році та стала бестселером, має промовисту назву - "Корпорація ліваків" (Woke, Inc). Вона зводиться до критики інвестиційних фондів, які, на його думку, надміру політизують свою діяльність, намагаючись "догодити" меншинам.

"Я виріс у поколінні, де нас усіх вчили вірити, що різноманітність - це наша сила. Я проти такого погляду. 

Я не думаю, що наша різноманітність - це наша сила. Я думаю, що наша сила в тому, що нас об'єднує ця різноманітність. Для мене це не Америка", - пояснював він в одному з нещодавніх інтерв'ю свої погляди.

Книга стала трампліном для впізнаваності Рамасвамі. На нього звертає увагу пул консервативних ЗМІ, він регулярно коментує події на Fox News, пише редакційні статті та читає лекції. Радикальні погляди Рамасвамі на "лівацтво" навіть зіпсували його стосунки з неназваним членом родини і близьким другом, які перестали спілкуватися з ним.

Якщо вам це нагадує іншого кандидата від республіканців - Рона Десантіса, який так само будує свою кампанію довкола боротьби з "лівацтвом", то ви не помиляєтесь. Непублічно Рамасвамі, власне, й говорив, що з оголошенням своєї участі в боротьбі за посаду президента може забрати частину електорату Десантіса.

Дехто і сприймає його як спробу Трампа - як видається, вдалу - позбутися популярного конкурента, який нині безнадійно відстав в опитуваннях.

Так, наразі рейтинг Вівека Рамасвамі вимірюється однозначним числом, коливаючись у районі 6%. Але це - надзвичайно хороший результат для кандидата, чиї витрати на рекламу в десятки разів менші за конкурентів і про якого досі чули хіба в середовищі консервативних коментаторів.

А після однозначно вдалого виступу на перших дебатах кандидатів на президентську номінацію від Республіканської партії минулого тижня не виключено, що Рамасвамі цілком здатен змістити з другого місця й Рона Десантіса, чия кампанія постає перед усе більшою кількістю проблем.

Навіть просте порівняння Рамасвамі й Десантіса грає не на користь останнього. Перший активно дає інтерв'ю ЗМІ, виступає на численних подкастах, зрештою, просто є харизматичним оратором, не обтяженим необхідністю керувати штатом (Десантіс - губернатор Флориди).

Ну і сам Трамп - який має особистий конфлікт із Десантісом - вітає Рамасвамі з "найкращим" виступом на дебатах, де Рамасвамі назвав Трампа "найкращим президентом XXI століття".

Виклик для України

Політична програма Рамасвамі багато в чому нагадує Трампа: уже згадана боротьба з "лівацтвом", заборона абортів (хоча, на відміну від своїх колег, Рамасвамі вважає, що це питання потрібно дати на відкуп штатам), розширення повноважень президента і ліквідація "непотрібних" федеральних структур - зокрема, Служби внутрішніх доходів, яка збирає федеральні податки (і через існування якої ми дізналися, що Трамп свого часу не платив федеральні податки).

Рамасвамі публічно критикує кримінальні обвинувачення проти Трампа й обіцяє його помилувати, щойно буде обраний президентом.

Та для нас важливіші його погляди на повномасштабну війну Росії проти України - і так, вони мало чим відрізняються від Трампових. Ба більше - подекуди звучать набагато радикальніше.

В інтерв'ю CNN Рамасвамі заявив, що метою США повинно бути "не дати Путіну програти, а дати Америці перемогти".

У його розумінні це означає дозволити "заморозити" нинішню повномасштабну війну в Україні - "це б залишило частини Донбасу з Росією".

Це - пряма цитата одного з найпопулярніших кандидатів на президентську номінацію від Республіканської партії.

Пояснює він таку логіку тим, що головна загроза для США - зближення Росії з Китаєм, а американська допомога Україні цьому сприяє.

А під час дебатів Рамасвамі пообіцяв, що в разі обрання президентом США припинить допомогу "Україні Зеленського". Адже, на його думку, збільшення фінансування буде "катастрофічним" і означатиме "захист від вторгнення через чужий кордон" (мається на увазі участь у чужій війні) .

Ще він обіцяє якнайшвидше вирушити до Росії в перший рік свого президентства та пообіцяти Москві, що Україна ніколи не стане членом НАТО.

Словом, "Америка понад усе" у Трамповому - не Рейгановому - трактуванні.

Більш розгорнуто Рамасвамі пояснив свою позицію щодо України в коментарі журналісту "Голосу Америки" Остапу Яришу одразу після республіканських дебатів.

"Запам'ятайте мої слова, якщо ця війна закінчиться зараз без фактичного втручання США і заяви про те, що ми більше не будемо її фінансувати, то до влади після Зеленського прийде якийсь воєначальник з американською військовою технікою на кілька сотень мільярдів доларів. Так само, як це сталося після вторгнення Радянського Союзу в Афганістан, і ви бачите, куди нас це завело".

Тут - класичний набір штампів республіканців-трампістів: і порівняння з Афганістаном, і перебільшення військової допомоги (там і близько немає кількох сотень мільярдів доларів, навіть якщо зібрати всю допомогу всіх союзників України), і, зрештою, віра в можливість "домовитися" з Росією.

На жаль, цей сентимент набуває все більшої популярності в Республіканській партії, прихильники якої дедалі більше сумніваються в необхідності підтримувати Україну.

І якщо тенденція не зміниться й пальму першості серед республіканців триматиме тріо Трамп-Десантіс-Рамасвамі - Україні варто готуватися до серйозних випробувань на міцність у 2024 році.