У 2022 році в Ірані повісили щонайменше 582 людини, що на 75 відсотків більше, ніж у попередньому році, повідомила у четвер, 13 квітня, інформаційна агенція AFP із посиланням на правозахисні групи.

Це найвищий показник з 2015 року і він значно перевищує цифру 333 у 2021 році, йдеться у звіті норвезької організації Iran Human Rights (IHR) і паризької організації "Разом проти смертної кари" (ECPM), в якому засуджується спроба керівництва Ірану "посіяти страх" серед населення після спалаху протестів у країні.

Раніше правозахисна організація Human Rights Activists News Agency повідомляла, що станом на лютий 2023 року в Ірані були заарештовані близько 20 тисяч протестувальників. Понад 500 осіб, у тому числі 70 неповнолітніх, були вбиті під час придушення масових акцій. Щонайменше 100 затриманим протестувальникам загрожує смертна кара.

Іранські протести: від хіджабу до антиурядових акцій

Протести в Ірані розпочалися після того, як так звана "поліція моралі" в середині вересня 2022 року затримала за "неправильне носіння хіджабу" 22-річну Махсу Аміні. Невдовзі вона була госпіталізована, а за кілька днів - померла. За офіційною версією влади, причиною смерті стали наслідки хірургічної операції з видалення пухлини мозку, зробленої їй у віці восьми років. Рідні ж стверджують, що вона мала чудовий стан здоров'я до затримання, а причиною смерті стали побої поліцією.

У день похорону дівчини пройшли перші акції, які згодом поширилися на всю країну. Їхньою початковою метою було домогтися справедливості та притягнення до відповідальності винних у смерті Аміні. Учасниці протестів, спалювали хіджаби та обрізали волосся, протестуючи таким чином також і проти закону про носіння хіджабу жінками, який діє в країні з 1983 року.

Однак після жорстких дій влади з придушення протестів акції набули антиурядового характеру.