Президент Франції Емманюель Макрон у четвер вирішив використати спеціальну конституційну процедуру для ухвалення пенсійної реформи, що спричинила масові протести і яку не підтримує більшість населення.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на BFMTV.

Тоді як раніше пенсійна реформа була затверджена верхньою палатою парламенту Франції - Сенатом (де партія Макрона "Республіканці" має комфортну перевагу), у нижній, Національній асамблеї, підтримка непопулярного кроку була мінімальною (за даними французьких ЗМІ, лік ішов на кількох депутатів).

Після обговорень у Єлисейському палаці за участі урядовців Макрон ухвалив рішення застосувати частину 3 статті 49 Конституції Франції (скорочено процедура називається 49.3), яка дозволяє в окремих випадках прем'єр-міністру оголошувати про ухвалення закону без голосування в Національній асамблеї.

За даними BFMTV, очільниця уряду Франції Елізабет Борн спершу виступала проти застосування 49.3, оскільки це давало б підстави опозиції ініціювати вотум недовіри до кабміну. Але в четвер на засіданні вона оголосила про ухвалення цієї процедури.

Рішенню, як пише Reuters, передувало погодження компромісного тексту законопроєкту, в якому передбачили зокрема пом'якшення умов праці для тих, хто рано почав кар'єру, та доплати матерям, що працюють.

Відповідно до плану уряду, з 1 вересня 2023 року до 2030 року пенсійний вік має бути поступово підвищено з 62 до 64 років із "кроком" 3 місяці на рік. Крім того, для отримання пенсії у повному розмірі необхідний період сплати внесків збільшиться з поточних 42 років до 43 років до 2027 року.

Опитування громадської думки показують, що переважна більшість виборців виступає проти змін, а профспілки та протестувальники попередили, що продовжать страйки, навіть якщо законопроєкт буде схвалений.