Партія канцлера Німеччини Олафа Шольца зазнала найболючішої електоральної поразки за останні роки.

На місцевих виборах у Берліні, де соціал-демократи правили останні 22 роки, переміг опозиційний Християнсько-демократичний союз (ХДС).

І хоча розклад сил у Палаті депутатів Берліна не гарантує, що ера соціал-демократів завершилась, провал СДПН у місті, що вважається їхнім оплотом, є переконливим свідченням того, що берлінці вкрай незадоволені функціонуванням столиці.

Недільні вибори стали підтвердженням наявних у місті проблем. Адже вони відбулись після скасування судом результатів минулого голосування у 2021 році, яке було визнане жахливо організованим і хаотичним.

Таке в історії сучасної Німеччини відбулось уперше. 

Багато хто вважав, що цей виборчий колапс - лише верхівка айсберга речей, які у місті йдуть не так.

"Берлінці чітко висловили свою точку зору - вони хочуть чогось іншого. У цій ситуації ми повинні проявити трохи смирення", - прокоментувала катастрофу мер Берліна від СДПН Франциска Гіффай, перша жінка на цій посаді.

Що ж привело до фіаско партії Олафа Шольца? І чи є у неї шанси зберегти владу?

А головне - як ця поразка вплине на позиції самого канцлера?

Вибори під наглядом Ради Європи

Берлін є однією з 16 федеральних земель Німеччини, відтак, як і в інших землях, його жителі обирають представників місцевого парламенту (ландтагу) - Палати депутатів.

Вибори до цього органу визначають також, хто буде бургомістром - традиційно головою міста стає представник чи представниця політсили, яка має найбільше місць у ландтазі.

Донині у столиці Німеччини правив союз соціал-демократів, зелених та лівих (регіональні коаліції далеко не завжди копіюють парламентську), а мером була Франциска Гіффай, представниця СДПН як найсильнішої партії.

Ці три партії домовились правити спільно у коаліції за підсумками виборів у вересні 2021 року. Які, утім, виявилися вкрай проблемними.

Настільки проблемними, що Конституційний суд федеральної землі Берлін скасував їхній результат минулого року, що серйозно підірвало довіру до демократичного процесу в Німеччині.

Підстави для скасування результатів виборів були вагомі. 

На дільницях не вистачало бюлетенів, а в тих, що були, знаходили помилки. Бракувало кабін та урн, у результаті люди вистоювали багатогодинні черги, щоб віддати свій голос.

Дільниці працювали вже після офіційного завершення голосування - тоді, коли ЗМІ вже почали оприлюднювати попередні результати.

На додаток до організаційного хаосу того дня відбувався берлінський марафон і чимало міських вулиць були перекриті, що створювало ще більше дискомфорту виборцям.

Усе це призвело до того, що на перевиборах, які відбулися 12 лютого, працювали спостерігачі від Ради Європи, чия присутність традиційно асоціюється з країнами із проблемною демократією.

На щастя, цього разу процес, згідно з оцінкою спостерігачів, минув гладко. Утім, перший випадок, коли за виборами в Німеччині спостерігала Рада Європи, сам по собі є досить показовим.

Історична поразка

І хоча перевибори у Берліні пройшли спокійно, їхній результат став справжнім тектонічним зсувом.

Досі вважалося, що берлінці традиційно голосують переважно за ліві політичні сили. Тож не дивно, що понад два десятиліття німецькою столицею управляли соціал-демократи.

Натомість консервативний ХДС на чолі зі своїм головним кандидатом Каєм Вегнером сенсаційно набрав 28,2%. Порівняно з минулими виборами, ХДС зріс на понад 10 процентних пунктів і показав найкращий результат з 2011 року.

Отримавши 18,4%, СДПН досягла свого найгіршого показника на виборах у Берліні з післявоєнного періоду. 

СДПН не змогла перемогти в жодному столичному окрузі. ХДС здобула перемогу навіть в окрузі Нойкьольн, де балотувалася бургомістр Франциска Гіффай.

Теперішній результат ще більш болючий, оскільки соціал-демократи навіть не спромоглися серйозно відірватися від зелених, які опинились на третьому місці з відривом лише у 105 голосів.

До слова, така мізерна різниця між другим і третім місцями не виключає можливого перерахунку голосів, і це питання може вирішитися протягом цього тижня.

Електорального удару зазнали і ліві, коаліційні союзники соціал-демократів та зелених - за результатами перевиборів їхній результат впав майже на два відсоткові пункти, до 12,2%.

Щоправда, втрат зазнав і традиційний партнер ХДС - Вільна демократична партія. З падінням на два з половиною відсоткові пункти ВДП не подолала прохідний бар'єр з 4,6% та опиниться за бортом Палати депутатів.

Це ускладнює для ХДС пошук коаліції та зберігає можливість збереження соціал-демократів при владі у столиці.

Замість них зросли рейтинги - на понад 1 відсотковий пункт - в ультраправої "Альтернативи для Німеччини", досягнувши 9,1%.

Щоправда, ця партія залишається нерукоподаваною і її участь у будь-якій коаліції цілком виключена.

Наслідки для Шольца

Попри однозначну перемогу ХДС, хто правитиме німецькою столицею - абсолютно невідомо, оскільки можливі різні варіанти коаліції.

Кай Вегнер як головний тріумфатор голосування оголосив, що ХДС готовий вести переговори з соціал-демократами та зеленими про формування уряду. "Виборці обрали зміни і дали берлінському ХДС чіткий урядовий мандат", - заявив він, обіцяючи знову зробити Берлін функціональним містом.

Оскільки вільні демократи не потрапили до нового складу парламенту, ХДС розраховує подолати не такі вже й малі розбіжності між ним та зеленими і СДПН як потенційними союзниками.

Теоретично, для більшості ХДС достатньо коаліції з однією із цих партій. Втім, наразі це виглядає малоймовірним.

Соціал-демократи наразі воліють сформувати коаліцію "під себе" і не зацікавлені ставати молодшим партнером ХДС. А зелені висувають суттєві вимоги свого входження до коаліції, тож наразі політологи вважають такий сценарій малоймовірним.

Тож, попри величезні втрати підтримки, чинний бургомістр має істотні шанси зберегти цю посаду за собою.

Хоч Гіффай і визнала, що результат голосування стане уроком для неї та партії, вона уточнює, що правити містом має той, хто може сформувати робочу коаліцію.

Вона прагне продовжити співпрацю із зеленими та лівими, які не проти знову вступити у союз. Їхніх голосів буде достатньо для формування більшості.

Однак тут є декілька проблем.

Зокрема, оскільки різниця між СДПН та зеленими вкрай мала (а можливий ще й перегляд результату голосування), шанси очолити уряд у Берліні має і головна кандидатка від зелених Беттіна Яраш.

До того ж зелені зазнали значно менших втрат у порівнянні з виборами 2021 року, аніж соціал-демократи, що зміцнює їхнє становище.

Одночасно результат у Берліні не може не стати приводом для занепокоєння канцлера Шольца. 

Звичайно, головну відповідальність за провал буде покладено на політиків місцевого рівня. Однак в опозиції тепер з'явився новий сильний козир.

Після виборів у Берліні ХДС буде здатний апелювати до зростання недовіри до політичних сил, які формують нинішню правлячу коаліцію.

Це допоможе ХДС і під час майбутніх виборчих кампаній у Бремені та Гессені, де консервативний прем'єр-міністр ризикує втратити посаду.

І звісно, це неприємний момент для соціал-демократів на тлі національних рейтингів, у яких протягом місяців лідирує ХДС/ХСС, а СДПН займає лише третю сходинку.

Безпека передусім

Що дозволило ХДС отримати чергову перемогу на регіональних виборах, раз за разом перемагаючи соціал-демократів?

Звичайно, що значною мірою їхню перемогу забезпечила незадовільна робота міських служб.

Як показали ще довиборчі опитування, три чверті жителів німецької столиці були незадоволені роботою місцевої влади. СДПН як партія, яка керувала найдовше, тепер несе відповідальність за це.

Однією з найсерйозніших проблем містяни називають недієздатну адміністрацію: їм складно записатись до міських центрів громадян, щоб подати заяву, приміром, на одруження чи на новий паспорт.

Чимало критики викликало відкриття нового аеропорту із запізненням на дев'ять років та перевищенням бюджету проєкту на 4 млрд євро у порівнянні з початковими планами.

СДПН також вважають головною відповідальною за відсутність доступного житла та зростання орендної плати. За оцінками, місту бракує 125 тисяч квартир. Нарікання викликає брак шкіл та погана робота транспорту. Частина громадського транспорту не працює через масштабний ремонт.

Утім, найважливішими питаннями для виборців були навіть не житло, освіта чи транспорт, а безпека та порядок, свідчать дані Infratest dimap.

Майже чверть берлінців вважали безпекові питання вирішальним фактором їхнього вибору.

Вочевидь, це стало наслідком дебатів після новорічної ночі насильства у Берліні, коли екстрені служби стали об'єктом нападів по всьому місту.

Проблема з безпекою у новорічний період для Берліна не нова. Зокрема, у 2017 році міська влада вирішила зробити "безпечні зони" для жінок, щоб уберегти їх від нападів - підхід, який також піддався критиці.

ХДС же провів цю виборчу кампанію, апелюючи до тем внутрішньої безпеки та міграції, і виборці повірили у можливі зміни.

І схоже, що цей "коник" забезпечить ще не одну перемогу християнським демократам.

І кожна така перемога буде "розхитувати" стілець під Олафом Шольцом.

Тож наступна перевірка відбудеться 14 травня у Бремені.