Атмосфера останньої цього року зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, що відбулася у понеділок, 12 грудня, у Брюсселі, була далека від святкового передріздвяного настрою, що вже панує на вулицях бельгійської столиці. Адже міністри мали знайти спільну позицію щодо важливих питань, які серйозно впливають на глобальну безпеку: нові санкції проти Росії та Ірану, а також надання фінансової та військової допомоги Україні.

"Це буде довга і складна зустріч", - сказав журналістам верховний комісар з питань зовнішньої та оборонної політики ЄС Жозеп Боррель, прибувши в понеділок вранці до будівлі Європейської Ради перед початком зустрічі міністрів. Одним із приводів для песимізму головного європейського дипломата стало узгодження рішення про дев'ятий пакет санкцій проти Росії. З пропозицією запровадити нову серію обмежень проти РФ кілька днів тому виступила Єврокомісія. Але, як зазначив Боррель, "наші пропозиції - ще не рішення", вирішальне слово - за Європейською Радою, саміт якої має відбутися у Брюсселі 15 грудня.

У ЄС хочуть обійти побічний ефект санкцій

У рамках нового пакета санкцій Єврокомісія запропонувала запровадити додаткові експортні обмеження на товари подвійного призначення, зокрема деякі хімічні компоненти, нервово-паралітичні речовини, електронне та програмне забезпечення, яке можна використовувати з подвійною метою. Крім того, пропонується суттєво ускладнити доступ Росії до купівлі безпілотників.

Як повідомив під час підсумкової пресконференції Жозеп Боррель, за цими пунктами санкційного пакета, який пропонується запровадити у відповідь на "останню ескалацію жорстокості, з якою Путін продовжує атакувати Україну", під час зустрічі міністрам домовитися не вдалося. "Але я сподіваюся, що ми зможемо узгодити ці нові жорсткі санкції протягом цього тижня", - запевнив європейський дипломат.

Відповідаючи на запитання, яка саме країна ЄС блокує санкції, він зазначив, що не вказуватиме на тих, хто виступає проти. "У нас немає стовідсоткової згоди. Справа не в одній країні, хоча я знаю, яку саме ви маєте на увазі", - сказав дипломат, натякаючи на те, що Угорщина відкрито виступає проти запровадження нових санкцій проти Росії. Боррель пояснив, що суть пошуку спільного рішення полягає в тому, щоб узгодити, "які винятки ми можемо імплементувати, щоб санкції не мали побічного ефекту" і водночас залишалися дієвими.

Персональні санкції узгоджено

Щодо персональних санкцій проти фізичних та юридичних осіб РФ, які входять у новий пакет, то стосовно цього, схоже, міністри порозумілися. За словами Борреля, до списку санкцій увійшло близько 200 осіб і підприємств РФ. Серед них члени російського уряду, Держдуми, Ради федерацій та представники судової влади.

"Ми направили ці санкції проти тих, хто краде українське зерно, хто причетний до депортації українських громадян, зокрема дітей", - повідомив Боррель. Він також додав, що санкції буде накладено на "медіаорганізації, які не представляють вільну пресу, а отруюють громадський простір систематичними маніпуляціями й дезінформацією". "Ми знаємо, що санкції працюють, що виробництво зброї в Росії було ускладнено, і завдяки нашим санкціям Путін виявився не здатним досягти своєї мети в Україні", - заявив Боррель.

Ще одним рішенням зустрічі глав зовнішньополітичних відомств ЄС на підтримку України стало рішення про збільшення Європейського фонду миру. За словами Жозепа Борреля, міністри домовилися доповнити фонд двома мільярдами євро із можливістю у майбутньому збільшити його ще на 3,5 мільярда євро. Завдяки існуванню Європейського фонду миру, ЄС уже підтримав українську армію шістьма пакетами допомоги на загальну суму 3,1 мільярда євро.

Східне партнерство адаптують до нових реалій

До зустрічі міністрів ЄС за допомогою відеозв'язку підключився і їхній український колега Дмитро Кулеба, який розповів про останню російську ракетну атаку на інфраструктуру Одеської області. "В Одесі зараз нуль градусів. Путін намагається заморозити українців, спеціально позбавляючи мільйони людей світла, води та тепла. Це можна назвати злочином проти людства", - наголосив Боррель. Він також повідомив, що міністри пообіцяли Кулебі продовжувати надавати Україні фінансову та військову допомогу.

Крім того, глави зовнішньополітичних відомств ЄС, вперше за майже десять місяців від дня початку російського вторгнення в Україну, провели зустріч зі своїми п'ятьма колегами із шести країн Східного партнерства - Азербайджану, Вірменії, Грузії, України та Молдови. Білорусь, яка також входить до складу цієї ініціативи, призупинила свою участь у ній. Жозеп Боррель розповів, що під час зустрічі обговорювалися наслідки російської агресії для кожної з країн-учасниць Східного партнерства та шляхи зміцнення їхньої стійкості перед новими викликами у сфері безпеки. "Ми говорили про те, як зробити Східне партнерство гнучкішим, щоб воно могло відповідати стратегічним потребам наших партнерів, троє з яких - Грузія, Молдова та Україна - вже набули статусу кандидата на вступ до ЄС", - сказав Боррель.